Автономна Радянська Соціалістична Республіка Німців Поволжя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Autonome Sozialistische Sowjetrepublik der Wolgadeutschen
Автономная Советская Социалистическая Республика Немцев Поволжья
Автономна Радянська Соціалістична Республіка Німців Поволжя
1918 – 1941
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування АРСР НП
Столиця Енгельс
Мови німецька, російська
Форма правління Радянська республіка у складі РРФСР
Історія
 - Засновано 19 жовтня 1918
 - Ліквідовано 28 серпня 1941
Площа
 - 1939 28 200 км2
Населення
 - 1939 606 532 осіб
     Густота 21,5 осіб/км² 
Валюта карбованець
Попередник
Наступник
Blank.png Самарська губернія
Саратовська область Blank.png
Волгоградська область Blank.png
Адміністративна карта поволзьких областей і автономних республік РРФСР (АРСР поволзьких німців позначена жовтим унизу)

Автономія поволзьких німців[ru] у складі РРФСР існувала з 19 жовтня 1918 до 28 серпня 1941.

Імміграція німців до Росії[ред.ред. код]

У 17621763 роках імператриця Катерина II своїми маніфестами запросила жителів європейських країн переїхати до Росії і оселитися на берегах річки Волги. На запрошення відгукнулися тисячі жителів з німецьких держав (Гессена, Бадена, Саксонії, Гольштейну, Майнцу та інших), володінь Габсбургів, Швейцарії, Нідерландів, Франції, Данії, Швеції та інших країн Європи.

З 1764 до 1768 ріку в Поволжі на територіях сучасних Саратовської і Волгоградської областей було утворено 106 німецьких колоній, у яких оселилися 25 600 осіб. До початку XX століття в Поволжі було 190 колоній з населенням 407,5 тисяч осіб переважно німецької національності, яких з кінця XIX століття офіційно називали «німці Поволжя» або «поволзькі німці» (die Wolgadeutschen)

Коротка історія та адміністративний поділ[ред.ред. код]

19 жовтня 1918, декретом РНК РРФСР була утворена перша в РРФСР автономна область — Автономна область німців Поволжя (використовувалося також назва Трудова комуна німців Поволжя) у складі РРФСР з адміністративним центром у м. Саратов (з 19 жовтня 1918 по травень 1919). Потім адміністративним центром стало місто Баронськ (назв. Катеріненштадт з травня до 4 червня 1919 і назв. Марксштадт з 4 червня 1919, був адміністративним центром до 24 липня 1922). 24 липня 1922 адміністративний центр області перенесено в приєднаний до автономії 22 червня місто Покровськ (в 1931 перейменований в м. Енгельс).

АО німців Поволжя включила 3 повіти (Голокарамишський — с. Голий Карамишев, Катериненштадтський — м. Катериненштадт та Рівненський — с. Рівне, а 22 червня 1922 до складу області включено Покровський повіт).

19 грудня 1923 АО німців Поволжя перетворена в Автономну РСР німців Поволжя з площею 28 200 км ² і 576 тис. мешканців (1933). З 1928 по 1934 роки АРСР НП входила до складу Нижньо-Волзького краю РРФСР, з 1934 по 1936 роки — до складу Саратовського краю РРФСР. У 1939 близько двох третин населення були німцями. Столицею республіки було місто Енгельс.

АРСР німців Поволжя включала 22 кантони: Бальцерський, Гмелінський, Гнаденфлюрський, Добринський, Зельманський, Золотовський, Іловатський, Каменський, Красноярський, Краснокутський, Куккусський, Лізандергейський, Маріентальський, Марксштадтський, Палласовський, Старо-Полтавський, Тернівський, Унтервальденський, Федоровський, Франкський, Екгеймський , Ерленбахський кантони та м. Енгельс.

Після початку війни з Німеччиною німців Поволжя Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 серпня 1941 року було огульно звинувачено у співпраці з німецькою владою і виселено до Казахської РСР, Алтаю й Сибіру. Територія АРСР німців Поволжя була розділена між Саратовською (15 кантонів) і Сталінградською (Волгоградською) (7 кантонів) областями.

У 1990-х роках організації російських німців висловлювали пропозиції з відновлення Республіки німців Поволжя[1].

Населення[ред.ред. код]

Volga German03.png

12 червня 1924 року німецьку мову впроваджено як другу державну і як мову навчання в школах. У той період швидкими темпами почалося будівництво народної освіти і створення німецького державного видавництва. Прийнятою в 1937 році Конституцією (Основним Законом) АРСР німців Поволжя державними мовами республіки встановлено російську та німецьку.

Поряд з цим АРСР німців Поволжя була однією з перших республік суцільної грамотності: у АРСР НП нараховувалося 171 національна середня школа, 11 технікумів, 3 робітфаки, 5 вузів. Крім того, було 172 колгоспні клуби, будинки культури, Німецький національний театр і дитячий театр. Видавалась 21 газета німецькою мовою[2].

Національний склад АРСР німців Поволжя за переписом 1926 й 1939 років
Національність Чисельність (1926)  % (1926) Чисельність (1939)  % (1939)
Німці 379 630 66,42% 366 685 60,46%
Росіяни 116 561 20,39% 156 027 25,72%
Українці 68 561 11,99% 58 248 9,6%
Казахи 1353 0,24% 8988 1,48%
Татари 2109 0,37% 4074 0,67%
Мордва 1429 0,25% 3048 0,5%
Білоруси 159 0,03% 1636 0,27%
Китайці 5 0% 1284 0,21%
Євреї 152 0,026% 1216 0,20%
Інші 1619 0,28% 5326 0,88%
Всього 571 578 (100,00%) 606 532 (100,00%)

Політичний устрій[ред.ред. код]

Прапор АРСР НП в 1924—1937 роках[3]
Прапор АРСР НП в 1937—1941 роках[3]

Головним органом державної влади АРСР НП був Центральний виконавчий комітет Ради АРСР німців Поволжя (з 1937 року — Верховна Рада АРСР німців Поволжя), який був законодавчим (представницьким) органом, що формується з 1937 року на основі загальних виборів. На постійній основі працювали Президія ЦВК АРСР НП (з 1937 року — Президія Верховної Ради АРСР НП), решта членів ЦВК (з 1937 — депутати Верховної Ради) збиралися на сесії 10-12 разів на рік.

Виконавчу владу очолювала Рада народних комісарів (РНК) АРСР НК у складі десяти народних комісаріатів: внутрішніх справ, юстиції, охорони здоров'я, фінансів, сільського господарства, праці, соціального забезпечення, а також робітничо-селянська інспекція і рада народного господарства. Монополія зовнішньої політики і зовнішньої торгівлі належала РНК СРСР. Було дозволено утворення відповідного апарату зовнішньої торгівлі в республіці. З питань оборони декрет передбачав утворення військового комісаріату. Він підпорядковувався військовому комісаріату Нижньо-Волзького краю. Безпосередньо при Раднаркомі АРСР НП було утворено управління Об'єднаного державного політичного управління СРСР (потім — управління ОГПУ-НКВД СРСР)

Для збереження фінансового та економічного пріоритету центральної влади РРФСР наркомати фінансів, праці, робітничо-селянська інспекція на території АРСР НП підпорядковувалися відповідним центральним органам РРФСР. За виконання планових завдань повну відповідальність ніс Раднарком АРСР НП[4].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  1. Українська радянська енциклопедія : [у 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання[ред.ред. код]