АСО Шлеф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«АСО Шлеф»
Повна назва Ассосіасьйон Спортів
Олімпік де Шлеф
(араб. الجمعية الرياضية لأولمبي الشلف‎)
Прізвисько А.С.О.,
Червоні,
Шлефські леви
Засновано 1947
Населений пункт Шлеф, Алжир Алжир
Стадіон «Мохамед Бумезраг»
Вміщує 18 000
Президент Алжир Абделькрим Медуар
Головний тренер Алжир Мезіан Ігіл
Ліга Ліга 1
2021/2022 9-те
Домашня
Виїзна
Запасна
Старий логотип клубу

Ассосіасьйон Спортів Олімпік де Шлеф або просто «АСО Шлеф» (араб. الجمعية الرياضية لأولمبي الشلف‎) — професіональний алжирський футбольний клуб з міста Шлеф, який виступає в Алжирській Професіональній Лізі 2. Заснований в 1947 році. Кольори клубу — червоний та білий. Їх домашній стадіон, «Мохамед Бумезраг», вміщує 30 000 уболівальників.

Історія[ред. | ред. код]

АСО Шлеф утворено 13 червня 1947 року під назвою Ассосіасьйон Спортів д'Орлеансвіль, оскільки в колоніальну епоху місто Шлеф насило назву Орлеансвіль.[1] Клуб засновано представниками корінної мусульманської громади міста для того, щоб протистояти вже існуючому європейському клубу в місті, який мав назву «Групемент Спортіф Орлеансвіль». У перший рік свого існування клуб фінішував на другому місці в третьому дивізіоні чемпіонату Алжиру. А вже через два сезони клуб виграв путівку до першого дивізіону. Після того, як Алжир став незалежною державою в 1962 році, назву міста було змінено з Орлеансвіля на Ель-Аснам, і клуб також змінив свою назву на Аснам Спортів Олімпік, але зберіг свої оригінальні ініціали «АСО». У 1989 році клуб повертається до своєї історичної назви.

21 червня 2005 року АСО Шлеф виграв свій перший національний трофей, після перемоги у фіналі Кубка Алжиру над УСМ Сетіф з рахунком 1:0, єдиним переможним голом у ворота Сетіфу відзначився Мохамед Мессауд.[2] Завдяки перемозі в національному кубку, клуб вперше у своїй історії кваліфікувався для участі в континентальному турнірі, Кубку конфедерації КАФ. Тим не менше, їх виступи на континентальних змаганнях дуже швидко завершилися. Після технічної перемоги над представником Мавританії АСК Ентенте у попередньому раунді, вони поступилися у першому раунді за сумою двох поєдинків з рахунком 1:0 сенегальському АС Дуан.

У сезоні 2007/08 років команда продемонструвала найкращий результат за всю історії її виступів у елітному дивізіоні національного чемпіонату та стала віце-чемпіоном, — від переможця чемпіонату, ЖС Кабілія, АСО Шлеф відстав на 10 очок.

21 червня 2011 року на чолі з Мезіаном Ігілом, АСО Шлеф покращив своє найвище досягнення в чемпіонаті та виграв Алжирську Професіональну Лігу 1, після того як КР Белуїздад, який на той час посідав друге місце в турнірній таблиці, поступився УСМ Ель-Харраш.[3]

12 травня 2012 року у другому раунді Ліги чемпіонів КАФ АСО Шлеф переграв у серії післяматчевих пенальті суданський клуб Аль-Хіляль з рахунком 4:2 (за сумою двох матчів рахунок був нічийний, 2:2) та вперше у своїй історії вийшов до групового етапу найпрестижнішого клубного африканського змагання.[4]

За підсумками сезону 2014/15 років команда посіла передостаннє 15-те місце в Лізі 1 та вибула до Алжирської Професіональної Ліги 2,[5] де в даний час і продовжує свої виступи.

Досягнення[ред. | ред. код]

  • Алжир Алжирська Професіональна Ліга 2
    • Чемпіон (4): 1976, 1983, 1994, 2002

Статистика виступів на континентальних турнірах[ред. | ред. код]

Сезон Турнір Раунд Клуб Вдома На виїзді Загалом
2006 Кубок конфедерації КАФ Попередній Мавританія АСК Ентенте т.п.1
1 Сенегал АС Дуан (Дакар) 0-0 0-1 0-1
2007 Кубок конфедерації КАФ Попередній Мавританія АСАК Конкорд 2-1 1-0 3-1
1 Єгипет ЕНППІ Клуб 0-0 1-0 1-0
2 Судан Аль-Мерріх 1-0 0-3 1-3
2009 Ліга чемпіонів КАФ Попередній Гвінея Фелло Стар 1-0 2-1 3-1
1 Туніс Етуаль дю Сахель 0-0 1-2 1-2
2012 Ліга чемпіонів КАФ Попередній Буркіна-Фасо Фасо-Єнненга 4-1 0-0 4-1
1 ДР Конго Віта (Кіншаса) 0-0 3-2 3-2
2 Судан Аль-Хіляль (Омдурман) 1-1 1-1 2-2 (4-2 пен.)
Груповий етап Туніс Етуаль дю Сахель т.п.2 3-тє місце
Туніс Есперанс 0-6 1-5
Нігерія Саншайн Старз 1-2 0-2
2015 Кубок конфедерації КАФ Попередній Сьєрра-Леоне Камбой Іглз 2-0 0-1 2-1
1 Гвінея Хоройя 1-0 0-1 1-1 (5-4 пен.)
2 Туніс Клуб Африкен 1-1 0-1 1-2

1- АСК Ентенте покинув турнір.
2- Етуаль дю Сахель був дискваліфікований після заворушень в матчі проти Есперанс в Тунісі 18 серпня.

Відомі гравці[ред. | ред. код]

У списку, який наведено нижче, перераховані гравці, які представляли АСО Шлеф в чемпіонаті та міжнародних турнірах з моменту заснування клубу в 1947 році, щоб з'явитися в розділі нижче, гравець повинен зіграти принаймні 100 офіційних матчах за клуб чи представляти національну збірну, за яку він має право виступати, під час його перебування в АСО Шлеф або після того, як він покинув клуб.

  • Алжир Абдерразак Бельгербі
  • Алжир Мохамед Бельгербі
  • Алжир Фарід Шекрам
  • Алжир Буабделлах Дауд

Відомі тренери[ред. | ред. код]

  • Алжир Сід-Ахмед Слімані
  • Алжир Абделькадер Амрані (2003–09)
  • Алжир Рашид Бельхут (1 липня 2007 – 30 червня 2008)
  • Палестина Саїд Хадж Мансур (1 липня 2008 – 30 червня 2009)
  • Алжир Мусса Саїб (2009)
  • Алжир Мезіан Ігіл (13 липня 2010 – 5 вересня 2011)
  • Алжир Нуреддін Сааді (6 вересня 2011 – 30 червня 2012)
  • Алжир Рашид Бельхут (1 липня 2012 – 25 жовтня 2012)
  • Алжир Мохамед Беншуія (в.о.) (23 жовтня 2012 – 15 листопада 2012)
  • Алжир Нур Бензекрі (14 листопада 2012 – 24 січня 2013)
  • Алжир Мохамед Беншуія (в.о.) (25 січня 2013 – 30 червня 2013)
  • Алжир Мезіан Ігіл (1 липня 2013–)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. cheliff.org (12 травня 2008). ІСТОРІЯ КЛУБУ (French) . ASOChlef.info. Архів оригіналу за 6 вересня 2011. Процитовано 25 квітня 2012.
  2. УСМ Сетіф 0–1 А.П. АСО Шлеф. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 31 липня 2016.
  3. Ligue 1 : АСО Шлеф переможець чемпіонату в сезоні 2010/2011 років. Архів оригіналу за 23 червня 2011. Процитовано 31 липня 2016.
  4. АСО Шлеф кваліфікувався для участі в груповому етапі (French) . DZFoot. 12 травня 2012 року. Архів оригіналу за 14 травня 2012. Процитовано 13 травня 2012 року.
  5. Алжир 2014/15. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 31 липня 2016.

Джерела[ред. | ред. код]