АТБ-Маркет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
АТБ-Маркет
Тип торговельна мережа[d] і товариство з обмеженою відповідальністю
Форма власності товариство з обмеженою відповідальністю
Галузь Роздрібна торгівля
Гасло Зручно та економно!
Засновано 1993 (29 років)
Штаб-квартира Україна Дніпро
Ключові особи Борис Марков (гендиректор)[1]
Виторг 150 млрд грн. (2021)[2]
Власник(и) Геннадій Буткевич, Євген Єрмаков, Віктор Карачун
Співробітники Понад 64 тис. осіб (2021)[2]
Код ЄДРПОУ 30487219
atbmarket.com
CMNS: АТБ-Маркет у Вікісховищі

«АТБ-Маркет» (широко відома як «АТБ») — найбільша українська мережа супермаркетів як за товарообігом, так і за числом крамниць, яких у 2021 році мала 1314.[3] Також здійснює доставку продуктів додому.[4] Входить до складу Корпорації «АТБ».

Історія[ред. | ред. код]

Мережа продуктових супермаркетів «АТБ-Маркет» входить до складу дніпровської корпорації «АТБ». Корпорація «АТБ» — це об'єднання великих українських компаній, що здійснюють свою діяльність у таких сферах бізнесу, як управління активами, роздрібна торгівля, виробництво та продаж харчових продуктів, надання послуг у сфері спорту й відпочинку. До складу корпорації «АТБ» входять мережа супермаркетів «АТБ-Маркет», кондитерська фабрика «Квітень», м'ясна фабрика «Фаворит Плюс», спортивний комплекс «Схід».

Компанію засновано у 1993 році, коли магазини фірми «Агротехбізнес» поклали початок становленню мережі дискаунтерів «АТБ». У 2000-х роках мережа «АТБ» вперше в Україні впроваджує нову систему самообслуговування в форматі дискаунтер — крамниця з широким асортиментом товарів за оптовими цінами[5].

1993 року — відкрито 6 гастрономів фірми «Агротехбізнес» у Дніпрі.

2003 року — 85 крамниць у 12 містах.

2006 року — 169 крамниць у 38 містах.

2009 року — 340 крамниць у 102 містах.

2013 року — 810 крамниць.

2014 року — через початок окупації Криму та частини Донецької й Луганської областей всі крамниці мережі на тимчасово окупованих територіях було закрито.

2017 року — відбулося відкриття оновленого супермаркету «АТБ». Мережа увійшла до двадцятки найбільших платників податків країни (ставши в цьому списку єдиним представником роздрібної торгівлі). Також відкрилися три магазини у Тернополі на місці колишнього «Барвінка», та один у Калуші. Сума сплачених податків ТОВ «АТБ-Маркет» склала 4,7 млрд грн.

2018 року — мережа налічувала понад 900 крамниць, 50 з яких мали оновлений дизайн, динаміка відкриття сягала 100 крамниць на рік.

У 2019 році товарообіг «АТБ-Маркет» становив 104,9 млрд грн, а число крамниць на кінець 2020 нараховувало 1201[6]. Мережа налічувала понад 1025 крамниць, 202 з яких мали оновлений дизайн.

У 2020 році сплачені податки склали 15,6 млрд грн[2] Торговельна мережа очолила список компаній України із найвищими доходами, задекларувавши прибуток у 123,9 млрд грн[7]. Відкрито ще 127 супермаркетів, 59 оновили, кількість працівників зросла до 64 000 осіб.[2].

25 серпня 2021 року компанії «АТБ» було видано патент на промислові зразки логотипів для напоїв «The Cola», «The Lemon» і «The Orange». Цю заявку компанія «АТБ» подала, коли до супермаркетів мережі припинилося постачання продукції Coca-Cola. У лютому 2021 року з полиць «АТБ» зникли напої виробництва Coca-Cola, бо компанії не змогли домовитись про умови постачання. Тож мережа супермаркетів вирішила замістити втрачені позиції й почала виробляти напої під власними торговими марками. Виробництво напоїв під цими ТМ налагоджене у Дніпрі на потужностях одного із місцевих виробників — Дніпровському ТОВ «Аквапласт». Тож співпраця між Coca-Cola і мережею «АТБ» відновлена. Причому для магазинів «АТБ» Coca-Cola виробляє унікально фасовані напої у пляшках місткістю 2,25 л[8].

АТБ-Маркет станом на кінець 2021 року об'єднував 1316 магазинів у 24 областях України. Мережа входить до корпорації АТБ, якою володіють Геннадій Буткевич, Євген Єрмаков та Віктор Карачун.

У лютому 2022 року магазинах мережі АТБ розпродують залишки кондитерських товарів Roshen — ритейлер та виробник не продовжили договір про співпрацю на 2022 рік. Це не перший гучний вихід із мережі. У лютому 2021 року з її полиць зникла продукція холдингу МХП, виробника курятини під ТМ «Наша Ряба»[9].

В компанії визнали, що за два місяці від початку російського вторгнення в Україну втратили багато тисяч працівників. Понад 4500 звільнилися та поїхали закордон, а понад 2000 пішли захищати Україну. Кілька тисяч довелося звільнити через закриття магазинів. Точно підрахувати збитки в компанії не беруться, адже щодня вони збільшуються в геометричній прогресії. Станом на початок травня 2022 року компанія втратила два великих розподільчих центри в Київській області, які зруйновано вщент. Зачинено понад 200 магазинів, а частина з них ще й зазнали руйнувань. Ще один розподільчий центр, який знаходиться на окупованій рашистськими військами території у Херсонській області. Інший, який у Харкові, не може функціонувати через близькість до зони бойових дій. В деяких регіонах компанія працювала собі у збиток, аби лише забезпечити людей продуктами харчування. Попри шалені втрати, компанія не планує здаватися та почала працювати над відновленням роботи в Сумській, Чернігівській, Київській та Харківській областях. Спочатку відкриватимуть ті магазини, які не потребують ремонту, а далі поступово перейдуть й до всіх інших[10].

8 липня 2022 року рашисти в окупованому місті Херсон перейменували супермаркети в АБЦ

З 12 серпня 2022 року мережа «АТБ-Маркет», у зв'язку з загостренням бойових дій в Донецькій області, тимчасово припинила роботу[11].

Книга рекордів України[ред. | ред. код]

«Книга рекордів України» зафіксувала два рекорди компанії:

  • «Бізнес» — мережа посіла перше місце за кількістю торговельних точок. 29 липня 2017 мала 880 крамниць у 233 населених пунктах 20 областей України.
  • «Видавництво» — рекорд «Найбільший тираж українського видання». Першу кулінарну книгу Ектора Хіменеса Браво, випущену компанією спільно з шеф-кухарем, надрукували тиражем 400 000 примірників, що є рекордом для України.[джерело?]

Власники[ред. | ред. код]

Компанія належить у рівних частках трьом дніпровським бізнесменам: засновникам групи «Агротехбізнес» — Геннадієві Буткевичу,[12] Євгенові Єрмакову[1] і Вікторові Карачуну[1].

Річний виторг[ред. | ред. код]

  • 2010 — 12,96 млрд грн[13]
  • 2011 — 18 млрд грн
  • 2012 — 26 млрд грн
  • 2013 — 33,7 млрд грн
  • 2014 — 38,9 млрд грн
  • 2015 — 46,7 млрд грн
  • 2016 — 58,5 млрд грн
  • 2017 — 80,2 млрд грн
  • 2018 — 103,6 млрд грн
  • 2020 — 149,8 млрд грн[2]

Активність в інтернеті[ред. | ред. код]

У 2014 році компанія додала на свій сайт україномовний, а потім і англомовний інтерфейс[14]. З лютого 2022 року україномовний інтерфейс сайту є основним.

Станом на 2018 рік спільнота АТБ у соцмережах Facebook і Twitter налічувала 100 000 користувачів.

У липні 2022 року інтернет-магазин АТБ уклав договір із Першим транзакційним банком України IBOX BANK (раніше — «Агрокомбанк») про цілодобову роботу щодо прийняття платежів та захисту конфіденційних даних. Відтак АТ «IBOX BANK» надає мережі супермаркетів АТБ сервіс інтернет-еквайрингу на сайті та забезпечує їхню безперебійну роботу[15].

Критика[ред. | ред. код]

У 2015 розслідування журналістів 5 каналу виявило, що в мережі товари на розпродажах можуть бути неякісними та шкодити здоров'ю[16][17].

Галерея[ред. | ред. код]

Супермаркети старого зразка[ред. | ред. код]


Оновлені супермаркети[ред. | ред. код]

Логотип[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Правдива історія «АТБ-маркет» : [арх. 8 липня 2015] // Forbes Україна : журнал. — 2012. — № 9 (вересень).
  2. а б в г д Оборот сети АТБ в коронакризисный 2020 год достиг 150 млрд грн [Архівовано 11 лютого 2021 у Wayback Machine.], ЛіГА.Бизнес, 25.01.2021
  3. 10 українських продуктових мереж за кількістю магазинів і темпам відкриттів у 2021 | All Retail. allretail.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 13 квітня 2022. 
  4. АТБ онлайн-замовлення - Головна. zakaz.atbmarket.com (англ.). Архів оригіналу за 30 грудня 2020. Процитовано 30 грудня 2020. 
  5. Супермаркет АТБ на Святоюріївській, 11. Вишневе. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021. 
  6. Динаміка розвитку ТОП-10 продуктових мереж України за останні 13 років. RetailersUA. 15 січня 2021. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. 
  7. «АТБ» очолив рейтинг найприбутковіших українських компаній за 2020 рік. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021. 
  8. «АТБ» запатентувала логотипи для виробництва власних аналогів Coca-Cola, Fanta, Sprite. dev.ua. Процитовано 31 серпня 2021.  [Архівовано 5 вересня 2021 у Wayback Machine.]
  9. За рік із найбільшої роздрібної мережі АТБ-маркет йде вже другий великий бренд — Roshen. Це невигідно всім. Чи вигідно?. iz.liga.net. Процитовано 11 лютого 2022.  [Архівовано 2022-02-13 у Wayback Machine.]
  10. Шалені фінансові та людські втрати: мережа АТБ розповіла, чи продовжить своє існування. gsminfo.com.ua. Процитовано 4 травня 2022.  [Архівовано 2022-05-04 у Wayback Machine.]
  11. Мережа «АТБ» припиняє роботу магазинів на Донеччині. censor.net. Процитовано 10 серпня 2022. 
  12. Геннадій Буткевич на сайті форбс
  13. Враховючи ПДВ.
  14. Торгові мережі й інтернет-магазини перестають нехтувати україномовним інтерфейсом. Gazeta.ua. 19 вересня 2014. 
  15. Доступний еквайринг: IBOX BANK обслуговуватиме інтернет-магазин АТБ. Finance.ua. 
  16. Rbc.ua. Журналісти: АТБ заробляє на зубожінні українців. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 2 березня 2018. Процитовано 24 лютого 2018. 
  17. "5 канал" викрив мережу "АТБ" в "зароблянні на зубожінні українців". ukranews_com (ua). Архів оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 24 лютого 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]