Аарон Єрусалимський
| Аарон Єрусалимський | |
|---|---|
| Народився | 10 століття |
| Помер | 11 століття |
| Діяльність | грамматик |
| Галузь | мовознавство |
| Конфесія | юдаїзм |
Аарон Єрусалимський, також відомий як Абу аль-Фарадж Харун, був караїмським богословом ХІ століття, який проживав в Єрусалимі.
Граматик[ред. | ред. код]
Про Аарона було мало відомо, доки Адольф Нойбавер не виявив серед колекції рукописів Авраама Фірковича в Санкт-Петербурзі важливі фрагменти арабською мовою "Муштаміл" (всеосяжний), єврейської граматики, що складається з восьми книг. Під час вивчення цих фрагментів Бахеру вдалося відкрити невідомого граматика. Самуїл Познанський опублікував кілька цінних зразків творчості Аарона; і, за пропозицією Авраама Гаркаві, він пролив нове світло на автора та деякі інші його твори: а саме «Кітаб аль-Кафі», коментар до П’ятикнижжя, який часто цитують караїмські письменники, та лексикографічний твір із назвою "Sharḥ Alalfaẓ", частина якого збереглася в Британському музеї.
Ааарон був визнаний в раввіністів як один із основних представників караїмського віровчення і великим авторитетом по граматиці і тлумачень. Він цитується Авраамом ібн Езрою в передмові до свого Мознаїма як "мудрець Єрусалима, невідомий мені по імені, який написав вісім книг з граматики, таких же дорогоцінних, як сапфір". Мойсей ібн Езра називає його "мудрецем Єрусалиму, який написав "Муштаміл", а також цитує його як "шейха Абу аль-Фараджа з Єрусалима, який не є прихильником нашої релігійної спільноти". Юда ібн Валаам також згадує "граматика Святого Міста"; а Йона ібн Йона у своїй «Рішмі» розповідає, що Яків де Леон привіз йому з Єрусалиму «копію книги автора, який там жив, але імені якого він утримується від згадування», оскільки, як припускає Бахер, він був караїмом.
Абу аль-Фарадж іноді цитує з іврит-арабського словника, складеного Давидом бен Абрахамом аль-Фасі.
Список літератури[ред. | ред. код]
- Fürst, Gesch. d. Karäert. i. 99, 100;
- Bacher, in Rev. Ét. Juives, xxx. 232-256;
- Poznanski, ibid., 1896, xxxiii. 24-39, 197-218;
- Pinsker, Liḳḳuṭe Ḳadmoniot, pp. 109 et seq.
- Khan, Geoffrey, The Tiberian Pronunciation Tradition of Biblical Hebrew, Volume II, Cambridge, UK: Open Book Publishers, doi:10.11647/OBP.0194, 2020