Аахенський договір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аахенський договір

Ратуша Аахену, де було підписано договір.
Тип міжнародний договір
Підписано 22 січня 2019
Місце Аахен, Німеччина Німеччина
Чинність 22 січня 2020
Підписанти Німеччина і Франція
 Текст у Вікіджерелах

Аахенський договір, офіційно Договір про франко-німецьку співпрацю та інтеграцію (нім. Aachener Vertrag, Vertrag von Aachen, фр. Traité d'Aix-la-Chapelle) — двостороння угода між Федеративною Республікою Німеччина та Французькою Республікою, яка набула чинності 22 січня 2020 року, через рік після її підписання[1]. Договір був підписаний федеральним канцлером Ангелою Меркель і президентом Емманюелем Макроном у залі коронації ратуші Аахена[en] 22 січня 2019 року.

Історія[ред. | ред. код]

Пропозицію щодо поновлення Єлисейського договору[en] вперше зробив Еммануель Макрон 26 вересня 2017 року у своїй промові в Сорбонні[2]. На 55-й річниці Єлисейського договору і Макрон, і Ангела Меркель знову висловилися щодо поглиблення співпраці в бізнесі, суспільстві, політиці та технологіях[3].

Коронаційний зал історичної ратуші Аахена був обраний для підписання нового договору президентом Макроном і канцлером Меркель у Франко-німецький день[de] (22 січня 2019 року), 56-ту річницю Єлисейського договору, оскільки Аахен, є головною резиденцією Карла Великого, що є частиною спільної історії обох держав[4].

Окрім Макрона та Меркель, церемонію відвідали також інші високопоставлені політики, зокрема: Клаус Йоганніс (Президент Румунії, яка головувала в Раді Європейського Союзу в першій половині 2019 року), Жан-Клод Юнкер (Президент Європейської комісії), Дональд Туск (Голова Європейської ради) та Армін Лашет (Міністр-президент Північної Рейн-Вестфалії)[5].

Зміст договору[ред. | ред. код]

Аахенський договір складається з 28 статей. Шість основних розділів договору позначені:

  1. Європейські справи
  2. Мир, безпека та розвиток
  3. Культура, освіта, дослідження та мобільність
  4. Регіональне та транснаціональне співробітництво
  5. Сталий розвиток, клімат, навколишнє середовище та економічні питання
  6. Організація

Серед інших тем, метою договору є зміцнення культурного розмаїття (§ 9), а також узгодження інтересів безпеки обох країн. Goethe-Institut та Французький інститут планують спільно відкрити культурні заклади в Ербілі, Бішкеку, Ріо-де-Жанейро та Палермо на основі Аахенської угоди[6].

Крім того, угода спрямована на активізацію співпраці в оборонній політиці обох країн, включаючи взаємну допомогу в потенційних кризових ситуаціях[7].

Договір став поштовхом для формування франко-німецької парламентської асамблеї[en][8].

Критика[ред. | ред. код]

З моменту створення Договору було почуто кілька критичних зауважень:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. étrangères, Ministère de l'Europe et des Affaires. Franco-German Treaty of Aachen. France Diplomacy - Ministry for Europe and Foreign Affairs (англ.). Процитовано 10 жовтня 2020.
  2. Merkel und Macron: Neuer Freundschaftsvertrag in Aachen (нім.). Die Welt. 8 січня 2019. Процитовано 20 січня 2019.
  3. Deutsch-französische Freundschaft: Neuer Élysée-Vertrag soll noch dieses Jahr kommen (нім.). Handelsblatt. 2018. Процитовано 20 січня 2019.
  4. Vertrag von Aachen: Merkel und Macron besiegeln Freundschaftspakt (нім.) (вид. Collective). Spiegel Online. 22 січня 2019. Процитовано 22 січня 2019.
  5. Vertrag von Aachen unterzeichnet. Tagesschau.de (нім.). Tagesschau. 22 січня 2019. Процитовано 31 січня 2019.
  6. Aachener Vertrag: Einrichtung deutsch-französischer Kulturinstitute. goethe.de (нім.). Goethe-Institut. 22 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
  7. Unterzeichnung in Aachen: "Unterwerfung eingeleitet": Warum manche Franzosen Vertrag mit Deutschland fürchten. focus.de (нім.). Focus. January 2019. Процитовано 24 січня 2019.
  8. 'Historic day' - French-German parliament meets. BBC News. 25 березня 2019. Процитовано 6 листопада 2019.
  9. Quintin, Béatrice (15 березня 2019). Intox Marine Le Pen réitère ses contre-vérités sur les migrants et le traité d'Aix-La Chapelle [Propaganda: Marine Le Pen reiterates its untruths about migrants and the Treaty of Aachen]. La Voix du Nord (фр.). Процитовано 22 квітня 2021.
  10. Traité d'Aix-la-Chapelle : non, l'Alsace et la Moselle ne seront pas livrées à l'Allemagne [Treaty of Aix-la-Chapelle: no, Alsace and Moselle will not be delivered to Germany]. Midi Libre (фр.). 22 січня 2019. Процитовано 21 квітня 2021.
  11. Traité d'Aix-la-Chapelle: les élucubrations de Marine Le Pen et Nicolas Dupont-Aignan [Treaty of Aix-la-Chapelle: the rantings of Marine Le Pen and Nicolas Dupont-Aignan]. Le Monde (фр.). 22 січня 2019. Процитовано 21 квітня 2021.
  12. François, Jean-Baptiste (17 січня 2019). Une avalanche de fake-news contre le traité franco-allemand [An avalanche of fake-news against the Franco-German treaty]. La Croix (фр.). Процитовано 21 квітня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]