Аахенський договір
| Аахенський договір | |
|---|---|
 Ратуша Аахену, де було підписано договір. | |
| Тип | міжнародний договір  |
| Підписано | 22 січня 2019 |
| Місце | Аахен,  Німеччина |
| Чинність | 22 січня 2020 |
| Підписанти | Німеччина і Франція |
 Текст у Вікіджерелах | |
Аахенський договір, офіційно Договір про франко-німецьку співпрацю та інтеграцію (нім. Aachener Vertrag, Vertrag von Aachen, фр. Traité d'Aix-la-Chapelle) — двостороння угода між Федеративною Республікою Німеччина та Французькою Республікою, яка набула чинності 22 січня 2020 року, через рік після її підписання[1]. Договір був підписаний федеральним канцлером Ангелою Меркель і президентом Емманюелем Макроном у залі коронації ратуші Аахена[en] 22 січня 2019 року.
Пропозицію щодо поновлення Єлисейського договору[en] вперше зробив Еммануель Макрон 26 вересня 2017 року у своїй промові в Сорбонні[2]. На 55-й річниці Єлисейського договору і Макрон, і Ангела Меркель знову висловилися щодо поглиблення співпраці в бізнесі, суспільстві, політиці та технологіях[3].
Коронаційний зал історичної ратуші Аахена був обраний для підписання нового договору президентом Макроном і канцлером Меркель у Франко-німецький день[de] (22 січня 2019 року), 56-ту річницю Єлисейського договору, оскільки Аахен, є головною резиденцією Карла Великого, що є частиною спільної історії обох держав[4].
Окрім Макрона та Меркель, церемонію відвідали також інші високопоставлені політики, зокрема: Клаус Йоганніс (Президент Румунії, яка головувала в Раді Європейського Союзу в першій половині 2019 року), Жан-Клод Юнкер (Президент Європейської комісії), Дональд Туск (Голова Європейської ради) та Армін Лашет (Міністр-президент Північної Рейн-Вестфалії)[5].
Аахенський договір складається з 28 статей. Шість основних розділів договору позначені:
- Європейські справи
- Мир, безпека та розвиток
- Культура, освіта, дослідження та мобільність
- Регіональне та транснаціональне співробітництво
- Сталий розвиток, клімат, навколишнє середовище та економічні питання
- Організація
Серед інших тем, метою договору є зміцнення культурного розмаїття (§ 9), а також узгодження інтересів безпеки обох країн. Goethe-Institut та Французький інститут планують спільно відкрити культурні заклади в Ербілі, Бішкеку, Ріо-де-Жанейро та Палермо на основі Аахенської угоди[6].
Крім того, угода спрямована на активізацію співпраці в оборонній політиці обох країн, включаючи взаємну допомогу в потенційних кризових ситуаціях[7].
Договір став поштовхом для формування франко-німецької парламентської асамблеї[en][8].
З моменту створення Договору було почуто кілька критичних зауважень:
- Партія «Національне об'єднання»: Марін Ле Пен заявила, що Аахенський договір передасть Ельзас Німеччині, натомість Франція розділить з Німеччиною своє місце в Раді безпеки ООН.[9] Ці заяви спростували в Єлисейському палаці[10] та газетах Le Monde[11] і La Croix.[12]
- ↑ étrangères, Ministère de l'Europe et des Affaires. Franco-German Treaty of Aachen. France Diplomacy - Ministry for Europe and Foreign Affairs (англ.). Процитовано 10 жовтня 2020.
- ↑ Merkel und Macron: Neuer Freundschaftsvertrag in Aachen (нім.). Die Welt. 8 січня 2019. Процитовано 20 січня 2019.
- ↑ Deutsch-französische Freundschaft: Neuer Élysée-Vertrag soll noch dieses Jahr kommen (нім.). Handelsblatt. 2018. Процитовано 20 січня 2019.
- ↑ Vertrag von Aachen: Merkel und Macron besiegeln Freundschaftspakt (нім.) (вид. Collective). Spiegel Online. 22 січня 2019. Процитовано 22 січня 2019.
- ↑ Vertrag von Aachen unterzeichnet. Tagesschau.de (нім.). Tagesschau. 22 січня 2019. Процитовано 31 січня 2019.
- ↑ Aachener Vertrag: Einrichtung deutsch-französischer Kulturinstitute. goethe.de (нім.). Goethe-Institut. 22 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
- ↑ Unterzeichnung in Aachen: "Unterwerfung eingeleitet": Warum manche Franzosen Vertrag mit Deutschland fürchten. focus.de (нім.). Focus. January 2019. Процитовано 24 січня 2019.
- ↑ 'Historic day' - French-German parliament meets. BBC News. 25 березня 2019. Процитовано 6 листопада 2019.
- ↑ Quintin, Béatrice (15 березня 2019). Intox Marine Le Pen réitère ses contre-vérités sur les migrants et le traité d'Aix-La Chapelle [Propaganda: Marine Le Pen reiterates its untruths about migrants and the Treaty of Aachen]. La Voix du Nord (фр.). Процитовано 22 квітня 2021.
- ↑ Traité d'Aix-la-Chapelle : non, l'Alsace et la Moselle ne seront pas livrées à l'Allemagne [Treaty of Aix-la-Chapelle: no, Alsace and Moselle will not be delivered to Germany]. Midi Libre (фр.). 22 січня 2019. Процитовано 21 квітня 2021.
- ↑ Traité d'Aix-la-Chapelle: les élucubrations de Marine Le Pen et Nicolas Dupont-Aignan [Treaty of Aix-la-Chapelle: the rantings of Marine Le Pen and Nicolas Dupont-Aignan]. Le Monde (фр.). 22 січня 2019. Процитовано 21 квітня 2021.
- ↑ François, Jean-Baptiste (17 січня 2019). Une avalanche de fake-news contre le traité franco-allemand [An avalanche of fake-news against the Franco-German treaty]. La Croix (фр.). Процитовано 21 квітня 2021.
- Vertrag zwischen der Bundesrepublik Deutschland und der Französischen Republik über die deutsch-französische Zusammenarbeit und Integration (PDF) (нім.). 22 січня 2019. Архів (PDF) оригіналу за 31 січня 2019. Процитовано 22 січня 2019.
- Signature d'un nouveau traité de coopération et d'intégration franco-allemand (фр.). 8 січня 2019. Процитовано 31 січня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (NB. Contains the full text of the Traité entre la République française et la République fédérale d’Allemagne sur la coopération et l’intégration franco-allemandes.)
