Аб'юзивні стосунки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Аб'юзивні стосунки, або взаємини, (від англ. abusive — залежний, принизливий) — стосунки, в яких одна людина порушує особисті кордони іншої, принижує, допускає жорстокість в спілкуванні та діях з метою придушення волі жертви. Це принизливі взаємини між «тираном» і «жертвою», які супроводжуються постійними маніпуляціями за допомогою грошей, шантажу, погроз і фізичної агресії, а також моральним знущанням з боку агресора[1]. У такому типі стосунків жертва й агресор не міняються місцями, жертва з ряду причин не може вийти з цих узаємин. Аб'юзивні стосунки є базисом домашнього насильства, проте є не тільки сімейними, можуть існувати в будь-яких інших видах міжособистісних зв'язків[2].

Термін аб'юзер вживається для опису людини[3], яка застосовує насильницькі методи: психологічне, фізичне, сексуальне або економічне насилля, для досягнення своїх цілей[4]. Аб'юзером може бути як чоловік, так і жінка, проте чоловіки складають більшість аб'юзерів (оскільки є більшістю агресорів у загальному контексті гендерного насильства), вони також частіше застосовують фізичне та сексуальне насильство[5], на відміну від жінок[6].

Типи аб'юзу[ред. | ред. код]

  • Фізичний: застосування фізичної сили і насильства, нанесення побоїв, рукоприкладство з метою підкорення поведінки жертви, виконання вимог агресора[7]. Включає також обмеження пересування (знерухомлення, замкнення у квартирі тощо).
  • Психологічний: форма психологічного насильства, що включає шантаж, погрози, маніпуляції. Може проявлятися в прихованій або явній формі. Заборони спілкуватися з іншими людьми, залякування, психологічні тортури (обмеження сну шумами, музикою тощо), газлайтинг, перешкоджання діяльності, що потребує зосередження, публічні приниження (нищівні коментарі, знецінення), сварки, інша вербальна і невербальна агресія.
  • Економічний: контроль грошових коштів партнерки (відбирання коштів, усунення джерел доходу, саботаж та обмеження працевлаштування жінки, руйнування кар'єри та репутації, обмеження у покупках, в тому числі на предмети першої необхідності, забезпечення домогосподарства, догляду за дітьми). Виконується з метою обмеження соціальних зв'язків в суспільстві та створення залежного положення.
  • Сексуальний: примус до сексу чи небажаних сексуальних практик, сексуальні домагання, маніпулювання згодою на секс, репродуктивний тиск (саботаж та пошкодження контрацептивів, запліднення проти волі, психологічний тиск зберегти небажану вагітність) з метою «прив'язати дітьми» та зруйнувати кар'єру і власний дохід жінки, супроводжується фізичними погрозами.

Ознаки аб'юзивних стосунків[ред. | ред. код]

  • Ревнощі: аб'юзер вкрай негативно ставиться до спілкування партнерки (особливо з чоловіками): втрачає самовладання при згадці іншої людини, контролює дзвінки, листування.
  • Звинувачення: аб'юзер намагається зробити винною в різних власних та спільних труднощах (невдачі на роботі, в сім'ї) партнерку.
  • Тотальний контроль: аб'юзер контролює кожен крок жертви, постійно тримає на контролі, де і з ким вона знаходиться.
  • Нестабільний настрій: спочатку аб'юзер може бути наймилішою і доброзичливою людиною, але варто відбутися чомусь, що йому не сподобається, як він перетвориться в нещадного, бездушного тирана.
  • Подвійні стандарти: аб'юзер переконаний, що для чоловіків і жінок існують різні правила поведінки.
  • Необ'єктивна критика: аб'юзер постійно незадоволений всім, зокрема жертвою, йому не подобається, як партнерка одягається, говорить, виглядає, її компанія.
  • Обмеження спілкування: агресор виступає проти того, щоб жертва підтримувала стосунки з близькими та значущими для неї людьми, які можуть відкрити їй очі на деструктивну поведінку аб'юзера.
  • Переконання в неадекватності поведінки (газлайтинг): аб'юзер навіює жертві, що вона неадекватно сприймає реальність, емоційно нестабільна, у неї проблеми з пам'яттю, за допомогою психологічних маніпуляцій запевняє партнерку в її «ненормальності», аби зламати природний спротив.
  • Ігнорування: включається, коли в аб'юзера немає доказів власної правоти, а аргументовані докази жертви йому неприємні.
  • Аб'юзер використовує людину тільки для задоволення власних бажань і потреб.

Причини, з яких жертві важко вийти з аб'юзивних стосунків[ред. | ред. код]

  • Жертва обґрунтовано боїться, що агресор почне переслідувати її та загрожуватиме життю, якщо та спробує вийти з-під його контролю. Так, у США 2 мільйони жінок щороку отримують серйозні травми від своїх партнерів[6].
  • Жертва внаслідок хронічного економічного насильства та обмеження контактів не має власних фінансів і цілком залежить від аб'юзера.
  • Наявність спільних дітей та відсутність у жертви власного житла, прав на майно, оформлене на аб'юзера.
  • Зруйновані аб'юзером соціальні зв'язки, відсутність психологічної, правової, інформаційної підтримки та розуміння з боку інших людей.
  • Перекритий агресором доступ до медичних послуг та служб психологічно-соціальної підтримки, юридичної допомоги.
  • Психічні порушення у жертви в результаті аб'юзу і домашнього насильства: ПТСР, депресивні, тривожні розлади, виснаження.
  • Внаслідок стокгольмського синдрому жертва має сильний емоційний зв'язок з агресором[8].

Причини становлення аб'юзером[ред. | ред. код]

  1. Наявність психічних розладів.
  2. Виховання аб'юзивними батьками, які формують у дитини модель прийнятних стосунків[9].
  3. Велика кількість комплексів і низька самооцінка[4].
  4. Психологічна нестабільність і прояви негативних рис особистості: агресивність, запальність, жадоба влади. Низький рівень самоконтролю, жорстокість, виправдання насильства, недовіра і підвищена схильність до брехні.
  5. Наявність дезадаптивних особистісних рис «темної тріади» (макіавеллізм, психопатія і нарцисизм). Переконання в тому, що для досягнення власних цілей людьми можна і потрібно маніпулювати при спілкуванні, а також конкретні вміння маніпуляції, відсутність почуття провини, холодність характеризують потенційного аб'юзера. Люди з високим рівнем психопатії, що мають схильність до порушення соціальних норм і правил, до обману, низьку тривожність, виражену зарозумілість в міжособистісних взаєминах, низьку емпатію, є потенційними аб'юзерами. Аб'юзерам властивий нарцисизм, що проявляється у вимогах від оточення постійного захоплення й уваги до їх дій.

В культурі[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  1. Ильин Е. П. Психология агрессивного поведения. — СПб.: Питер, 2014. — 368 с.
  2. Здравомыслова О. М. Обыкновенное зло. Исследования насилия в семье. — М., 2003. — 416 с.
  3. Далсегг А. На крючке. Как разорвать круг нездоровых отношений / 2008.- 274 с., ISBN 978-5-9614-4268-7
  4. Егорова М. С., Ситникова М. А., Паршикова О. В. Адаптация Короткого опросника Тёмной триады // Психологические исследования. 2015. Т. 8, № 43. С. 1.
  5. Dr. Robin Stern The Gaslight effect / Dr. Robin Stern (2007). — New York: Morgan road books. 163 с.
  6. Bancroft Lundy, «Why Does He Do That?: Inside the Minds of Angry and Controlling Men». — Penguin Group US. — 2003. — ISBN 1-101-22073-2

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lau, Anna S.; Valeri, Sylvia M.; McCarty, Carolyn A.; Weisz, John R.  // Child Abuse & Neglect[en] : journal. — 2006. — Vol. 30, no. 6. — P. 639—655. — ISSN 01452134. — DOI:10.1016/j.chiabu.2005.11.009.
  2. Farmanara, P. (2019). Abusive Supervisory Behavior Aimed at Raising Work Group Performance. Journal of Management Inquiry, 105649261988968. doi:10.1177/1056492619889687
  3. Oxford Dictionary definition of 'gaslighting'. Oxford Dictionaries. Oxford University Press.
  4. а б Li, Elizabeth Tianyu; Carracher, Ellen; Bird, Timothy.  // Child Abuse & Neglect[en] : journal. — 2020. — Vol. 99. — P. 104253. — ISSN 01452134. — DOI:10.1016/j.chiabu.2019.104253.
  5. Dutton, D.  // Clinical Psychology Review[en] : journal. — Pergamon Press[en], 1995. — Vol. 15, no. 6. — P. 567—581. — ISSN 02727358. — DOI:10.1016/0272-7358(95)00028-N.
  6. а б Muelleman, Robert L; Lenaghan, Patricia A; Pakieser, Ruth A.  // The American Journal of Emergency Medicine[en] : journal. — 1998. — Vol. 16, no. 2. — P. 128—131. — ISSN 07356757. — DOI:10.1016/S0735-6757(98)90028-6.
  7. Wilbur, L., Higley, M., Hatfield, J., Surprenant, Z., Taliaferro, E., Smith, D. J., & Paolo, A. (2001). Survey results of women who have been strangled while in an abusive relationship. The Journal of Emergency Medicine, 21(3), 297—302. doi:10.1016/s0736-4679(01)00398-5
  8. Landenburger, Kären M.  // Journal of Obstetric, Gynecologic & Neonatal Nursing[en] : journal. — 1998. — Vol. 27, no. 6. — P. 700—706. — ISSN 08842175. — DOI:10.1111/j.1552-6909.1998.tb02641.x.
  9. Cui, Naixue; Liu, Jianghong.  // Trauma, Violence, & Abuse[en] : journal. — 2018. — Vol. 21, no. 1. — P. 206—224. — ISSN 1524-8380. — DOI:10.1177/1524838018757750.