Абалкін Леонід Іванович

Леоні́д Іва́нович Аба́лкін
Народився	5 травня 1930(1930-05-05) Москва, СРСР
Помер	2 травня 2011(2011-05-02)[…] (80 років) Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	економіст, політик
Alma mater	Російський економічний університет імені Плеханова
Галузь	економіка
Заклад	Сільськогосподарського технікум в місті Гусєві
Науковий ступінь	академік АН СРСР, академік РАН
Науковий керівник	Aleksandr Mihajlovič Birmand
Членство	Академія наук НДР Російська академія наук Академія наук СРСР ЦК КПРС
Партія	КПРС
Відомий завдяки:	праці з теоретичних і методологічних проблемам політекономії
Нагороди

Леоні́д Іва́нович Аба́лкін (5 травня 1930(1930-05-05), Москва — 2 травня 2011(2011-05-02), Москва) — радянський і російський економіст. Доктор економічних наук (1971), професор (1972), член-кореспондент АН СРСР (1984), обраний академіком АН СРСР 23 грудня 1987 (згодом академік РАН). Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках. Народний депутат СРСР (1989—1991).

Біографічні відомості

Закінчив Московський інститут народного господарства імені Плеханова в 1952 році. З 1952 року — викладач, заступник директора з навчальної частини Сільськогосподарського технікуму в місті Гусєві Калінінградської області. Член КПРС з 1956 року.

З 1958 року — аспірант Московського державного економічного інституту. З 1961 року — асистент, старший викладач, доцент, з 1966 року — завідувач кафедри політичної економії в Московському інституті народного господарства імені Плеханова. У 1976—1985 роках — професор і завідувач кафедри політичної економії Академії суспільних наук (АСН) при ЦК КПРС. З 1984 року — член-кореспондент, у 1988—1990 роках — член президії Академії наук СРСР. У 1986—1989 і в 1991—2005 роках — директор Інституту економіки АН СРСР/РАН. В останні роки життя був науковим керівником Інституту економіки РАН і завідував кафедрою соціально-економічних проблем МДУ.

На XIX Всесоюзної конференції КПРС (1988) виступив з критикою популярної концепції прискорення: з його точки зору, економіка країни мала потребу не стільки у збільшенні темпів економічного зростання, скільки в структурній перебудові. Перебудову розглядав як механізм розвитку і вдосконалення соціалізму. На конференції він поставив під сумнів пропозицію Михайла Горбачова ввести практику поєднання партійних і державних посад.

У 1989 році був обраний народним депутатом СРСР від КПРС.

В останні роки існування Радянського Союзу Леонід Абалкін з червня 1989 по березень 1991 року працював заступником голови Ради міністрів СРСР в уряді Миколи Рижкова. Одночасно з червня 1989 по березень 1991 року — голова Державної комісії Ради міністрів СРСР з економічної реформи. Комісія розробляла варіанти переходу СРСР від командно-адміністративної економіки до ринкової моделі. Реформи, розроблені Абалкін, не вступили в силу. Новий уряд під керівництвом Єгора Гайдара, що прийшов в 1991 році, піддав розробки академіка критиці.

З 1991 по 2005 рік Леонід Абалкін займав посаду директора Інституту економіки РАН. До останніх днів академік працював науковим керівником Інституту економіки РАН і завідував Кафедрою соціально-економічних проблем МДУ.

Основні праці

Основні праці з теоретичних і методологічних проблемам політекономії.

• Политическая экономия и экономическая политика. М., 1970;
• Хозяйственный механизм развитого социалистического общества. М., 1973;
• Новый тип экономического мышления. М., 1987;
• Экономические воззрения и государственная деятельность С. Ю. Витте. М., 1995;
• Поиск самоопределения России. М., 2002.

Джерела

• Большой энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 1 / под ред. А. М. Прохорова. — М. : Советская энциклопедия, 1991. — С. 5. — ISBN 5-85270-015-0. — ISBN 5-85270-042-8.(рос.)

Посилання

• Абалкін, Леонід Іванович. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).