Абалкін Леонід Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Леоні́д Іва́нович Аба́лкін
Леонід Іванович Абалкін.jpg
Народився 5 травня 1930(1930-05-05)
Москва, РРФСР
Помер 2 травня 2011(2011-05-02) (80 років)
Москва, Росія
Поховання Троєкурівський цвинтар
Громадянство
(підданство)
СРСР і Росія
Alma mater інститут народного господарства імені Плеханова
Галузь наукових інтересів економіка
Заклад Сільськогосподарського технікум в місті Гусєві
Науковий ступінь академік АН СРСР, академік РАН
Науковий керівник Q4087044?
Відомий завдяки: праці з теоретичних і методологічних проблемам політекономії
Нагороди
Орден «Знак Пошани» Орден «Знак Пошани» Орден Дружби народів
Медаль «Ветеран праці»
Order "For Merit to the Fatherland" IV class

Леоні́д Іва́нович Аба́лкін (5 травня 1930(19300505), Москва, Російська РФСР — 2 травня 2011, Москва, Росія) — радянський і російський економіст, Обраний академіком АН СРСР 23 грудня 1987 (згодом академік РАН).

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Закінчив Московський інститут народного господарства імені Плеханова в 1952 році. З 1952 викладав, був заступником директора з навчальної частини Сільськогосподарського технікуму в місті Гусєві Калінінградської області. З 1958 року аспірант Московського державного економічного інституту. З 1961 — асистент, викладач, доцент, з 1966 — завідувач кафедрою політичної економії в Московському інституті народного господарства імені Плеханова. У 1976—1985 роках — професор і завідувач кафедрою політичної економії Академії суспільних наук (АСН) при ЦК КПРС. З 1984 член-кореспондент, у 1988—1990 член президії Академії наук СРСР. У 1986—1989 і в 1991—2005 роках — директор Інституту економіки АН СРСР/РАН . В останні роки життя був науковим керівником Інституту економіки РАН і завідував кафедрою соціально-економічних проблем МДУ.

На XIX Всесоюзної конференції КПРС (1988) виступив з критикою популярної концепції прискорення: з його точки зору, економіка країни мала потребу не стільки у збільшенні темпів економічного зростання, скільки в структурній перебудові. Перебудову розглядав як механізм розвитку і вдосконалення соціалізму. На конференції він поставив під сумнів пропозицію Михайла Горбачова ввести практику поєднання партійних і державних посад.

У 1989 році був обраний народним депутатом СРСР від КПРС.

В останні роки існування Радянського Союзу Леонід Абалкін очолював урядову комісію з економічної реформи. Комісія розробляла варіанти переходу СРСР від командно-адміністративної економіки до ринкової моделі. У 1989 році Абалкін став першим заступником голови ради міністрів СРСР в уряді Миколи Рижкова.

Реформи, розроблені Абалкін, не вступили в силу. У 1990 році він покинув посаду заступника голови, а новий уряд під керівництвом Єгора Гайдара, що прийшов в 1991 році, піддав розробки академіка критиці.

З 1991 по 2005 рік Леонід Абалкін займав посаду директора Інституту економіки РАН. До останніх днів академік працював науковим керівником Інституту економіки РАН і завідував Кафедрою соціально-економічних проблем МДУ.

Основні праці[ред.ред. код]

Основні праці з теоретичних і методологічних проблемам політекономії.

  • Политическая экономия и экономическая политика. М., 1970;
  • Хозяйственный механизм развитого социалистического общества. М., 1973;
  • Новый тип экономического мышления. М., 1987;
  • Экономические воззрения и государственная деятельность С. Ю. Витте. М., 1995;
  • Поиск самоопределения России. М., 2002.

Джерела[ред.ред. код]

  • Большой энциклопедический словарь: В двух томах / Под ред. А. М. Прохорова. — М. : Советская энциклопедия, 1991. — Т. 1. — С. 5. — ISBN 5-85270-015-0, 5-85270-042-8.(рос.)