Абатство Сен-Віктор (Париж)
| Абатство Сен-Віктор | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 48°50′47″ пн. ш. 2°21′20″ сх. д. / 48.84647247002777704° пн. ш. 2.35573009002777800° сх. д.Координати: 48°50′47″ пн. ш. 2°21′20″ сх. д. / 48.84647247002777704° пн. ш. 2.35573009002777800° сх. д. | ||||
| Країна | Французьке королівство Франція | |||
| Місто | Париж | |||
| Єпископство | Архієпархія Парижу | |||
| Орден | Августинці | |||
| Тип | абатство і втрачена спорудаd | |||
| Стиль | готика | |||
| Дата заснування | 1113 | |||
|
Основні дати: 1113 - Заснування
1790 - Закриття | ||||
  Абатство Сен-Віктор Абатство Сен-Віктор (Франція) | ||||
 | ||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||
Абатство Сен-Віктор (фр. Abbaye Saint-Victor) — це августинське абатство в передмісті Парижа (нині — П'ятий округ Парижа), де в XII столітті процвітала наука і мистецтво (див. Адам Сен-Вікторський, Гуго Сен-Вікторський). Храм, освячений на честь святого Віктора Марсельського, не зберігся.
Основою абатства була громада августинців- регулярних каноніків, організована в Парижі у 1108 році Гійомом з Шампо. Гійом прагнув долучити секулярне духовенство до чернечого життя, перш за все в тому, що стосується спільного проживання, загального богослужіння (в тому числі співу) і спільної власності. Одразу після заснування монастиря Гійом відкрив в ньому школу, яка отримала всеєвропейську популярність завдяки розвитку в ній духовної і світської вченості. Духовним лідером школи став Гуго Сен-Вікторський. У XII столітті тут працювали богослови і філософи Рішар Сен-Вікторський (учень Гуго) і Вальтер Сен-Вікторський, а писав духовні вірші (які, можливо, клав на власну музику) Адам Сен-Вікторський.
У першій половині XIV століття тут жив і працював над своєю «Всесвітньої історією» хроніст Жан Сен-Вікторський, який залишив цінні свідоцтва про епоху Філіпа IV Красивого і тамплієрів.
Після утворення Паризького університету значення Сен-Вікторської школи дещо знизилося, при тому що університет визнав науковий статус монастирської школи, надавши їй право привласнювати наукові ступені.
За часів Великої Французької революції абатство було розпущено, а велична готична споруда в 1798 році була повністю знищена. Окремі (безцінні) рукописи з бібліотеки абатства були передані в Паризьку національну бібліотеку. Інші будівлі монастирського комплексу були перетворені у винні склади. У наші дні ці будови — частина факультету природничих наук Паризького університету.
- Задворний В. Сен-Віктор // Католицька енциклопедія. — Т. 4. — М., 2011. — Ст. 671—673.