Абдаллах ібн Мухаммед (Омейяд)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Абдаллах ібн Мухаммед
Abdalah felús 20286.jpg
Народився 11 січня 844(08440111)
м. Кордова
Помер 15 жовтня 912
Кордова
Національність араб
Діяльність політик
Титул емір
Посада Emir of Cordoba
Термін 888—912 роки
Попередник аль-Мунзір
Наступник Абдаррахман III
Конфесія іслам
Батько Мухаммед I
Рід Омейяди
Дружина Онека Фортунес
Мусна
Діти 10 синів та 13 доньок

Абдаллах Ібн-Мухаммед кордобський (арабською عبد الله ابن محمد) — сьомий емір Кордови, представник династії Умайядів. Правив з 888 до 912 року маврською Іберією. Вважався великим покровителем літератури.

Життєпис[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

Походив з династії Омейядів. Син еміра Мухаммеда I. Народився у Кордові у 844 році. Не виявляв особливого інтересу до військової справи, відзначався релігійної ревністю. У 863 році оженився на Онекі, доньці Фортуна I, короля Памплони (розлучився з нею у 880 році).

Брав участь у придушенні повстання Омара ібн-Хафсуна у 880-х роках. У 888 році разом з братом брав участьв облозі місто Бобастро, під час якого помер його брат емір аль-Мунзір. Деякі історики звинуватили Абдаллаха у смерті брата, але це не доведено. Абдаллах 3 днів приховував смерть еміра, після чого уклав мирну угоду з ібн-Хафсуном. Після цього попрямував до Кордови, де переняв владу над еміратом. Незабаром оженився на представниці знатного баскського роду — Мусною.

Володарювання[ред.ред. код]

Весь час перемався за життя та владу. За його наказом син аль-Мутарріф стратив свого брата Мухаммеда (від Онеки Фортунес). Втім у 890 році за звинуваченням у зраді було страчено самого аль-Мутарріфа.

Усе правління відбувалися конфлікти між берберами, муладі та арабами. При цьому могутні військовики зуміли встановити контроль над значними частинами емірату. Абдаллах контролював лише область навколо Кордови. Спочатку ібн-Хафсун встановив контроль над Ельвірою, Гранадою та Хаєном, але у 891 році вірні еміра війська завдали ібн-Хафсуну поразки у битві при Полей. Після цього Абдаллах наказав знищити усіх християн у відвойовах містах. Але вже у 892 році емір зазнав поразки від ібн-Хафсуна, втративши до того захоплені міста.

Протягом 890-х років розпочав нові походи проти Астурії. У 901 році убитві при Саморі війська на чолі з сином еміра Абдаллою зазнала ніщивної поразки від військ Альфонсо III, короля Астурії.

Тривалі війні з повсталими тривала до 911 року, коли емір відновив владу над частиною втрачених областей. При цьому визнавалися володіння ібн-Хафсана, Бану-Касі та королівства Астурії. Але наступного року війна з цими володарями почалася знову. У 911 році вдалося відновити владу над Балерськими островами.

Помер у 912 році призначивши спадкоємцем свого онука Абдаррахмана.

Характер[ред.ред. код]

Відомий своє бережливістю, не вживав алкоголь. Емір напам'ять знав увесь Коран, був доволі побожним. При цьому полюбляв арабську літературу, надав підтримку поетам. Разом з тим погано уславився підступністю, жорстокістю, вбивством своїх синів.

Джерела[ред.ред. код]

  • Altamira, Rafael (1999). «Il califfato occidentale». Storia del mondo medievale II. pp. 477—515.
  • André Clot, L'Espagne musulmane (viiie~xve siècle), Paris, Perrin,‎ 1999 (réimpr. 1999), 429 p. [détail des éditions] (ISBN 2-262-01425-6)