Абдаллах ібн Мухаммед (Омейяд)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Абдаллах ібн Мухаммед
Abdalah felús 20286.jpg
Народився 11 січня 844(08440111)
м. Кордова
Помер 15 жовтня 912
Кордова
Національність араб
Діяльність політик
Титул емір
Посада Emir of Cordoba[d]
Термін 888—912 роки
Попередник аль-Мунзір
Наступник Абдаррахман III
Конфесія іслам
Батько Мухаммед I
Рід Омейяди
Дружина Онека Фортунес
Мусна
Діти 10 синів та 13 доньок

Абдаллах Ібн-Мухаммед кордобський (арабською عبد الله ابن محمد) — сьомий емір Кордови, представник династії Умайядів. Правив з 888 до 912 року маврською Іберією. Вважався великим покровителем літератури.

Життєпис[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

Походив з династії Омейядів. Син еміра Мухаммеда I. Народився у Кордові у 844 році. Не виявляв особливого інтересу до військової справи, відзначався релігійної ревністю. У 863 році оженився на Онекі, доньці Фортуна I, короля Памплони (розлучився з нею у 880 році).

Брав участь у придушенні повстання Омара ібн-Хафсуна у 880-х роках. У 888 році разом з братом брав участьв облозі місто Бобастро, під час якого помер його брат емір аль-Мунзір. Деякі історики звинуватили Абдаллаха у смерті брата, але це не доведено. Абдаллах 3 днів приховував смерть еміра, після чого уклав мирну угоду з ібн-Хафсуном. Після цього попрямував до Кордови, де переняв владу над еміратом. Незабаром оженився на представниці знатного баскського роду — Мусною.

Володарювання[ред.ред. код]

Весь час перемався за життя та владу. За його наказом син аль-Мутарріф стратив свого брата Мухаммеда (від Онеки Фортунес). Втім у 890 році за звинуваченням у зраді було страчено самого аль-Мутарріфа.

Усе правління відбувалися конфлікти між берберами, муладі та арабами. При цьому могутні військовики зуміли встановити контроль над значними частинами емірату. Абдаллах контролював лише область навколо Кордови. Спочатку ібн-Хафсун встановив контроль над Ельвірою, Гранадою та Хаєном, але у 891 році вірні еміра війська завдали ібн-Хафсуну поразки у битві при Полей. Після цього Абдаллах наказав знищити усіх християн у відвойовах містах. Але вже у 892 році емір зазнав поразки від ібн-Хафсуна, втративши до того захоплені міста.

Протягом 890-х років розпочав нові походи проти Астурії. У 901 році убитві при Саморі війська на чолі з сином еміра Абдаллою зазнала ніщивної поразки від військ Альфонсо III, короля Астурії.

Тривалі війні з повсталими тривала до 911 року, коли емір відновив владу над частиною втрачених областей. При цьому визнавалися володіння ібн-Хафсана, Бану-Касі та королівства Астурії. Але наступного року війна з цими володарями почалася знову. У 911 році вдалося відновити владу над Балерськими островами.

Помер у 912 році призначивши спадкоємцем свого онука Абдаррахмана.

Характер[ред.ред. код]

Відомий своє бережливістю, не вживав алкоголь. Емір напам'ять знав увесь Коран, був доволі побожним. При цьому полюбляв арабську літературу, надав підтримку поетам. Разом з тим погано уславився підступністю, жорстокістю, вбивством своїх синів.

Джерела[ред.ред. код]

  • Altamira, Rafael (1999). «Il califfato occidentale». Storia del mondo medievale II. pp. 477—515.
  • André Clot, L'Espagne musulmane (viiie~xve siècle), Paris, Perrin,‎ 1999 (réimpr. 1999), 429 p. [détail des éditions] (ISBN 2-262-01425-6)