Абдаллах ібн Ібад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абдаллах ібн Ібад
Народився 7 століття
Помер 708
Країна  Омеядський халіфат
Діяльність Улем
Галузь ісламське богослів'яd і Ібадити
Вчителі Jābir ibn Zaydd
Знання мов арабська
Конфесія іслам

Абдалла́х ібн Іба́д аль-Мака́’ісі аль-Муррі́ ат-Тамі́мі (араб. عبد الله بن اباض المقاعسي المري التميمي‎, помер. в VII ст.) — епонім ібадитського вчення в ісламі, що проте відіграв другорядну роль у становленні ібадитського руху.

Життєпис[ред. | ред. код]

Абдаллах ібн Ібад походив із роду Бану Мурра арабського племені Бану Тамім.

Ібн Ібад був одним із басранських хариджитів, які на чолі з Нафіʿ ібн аль-Азраком приєдналися до захисників під керівництвом Абд Аллаха ібн аль-Зубайра під час облоги Кааби Омеядами в 683 році. Після зняття облоги хариджити були розчаровані відмовою Ібн аль-Зубайра засудити покійного халіфа Усмана і повернулися до Басри. Там вони були ув'язнені намісником Омеядів Убайдом Аллахом ібн Зіядом. Коли басранці повстали і скинули Омеядів, ув'язнених звільнили. Ібн аль-Азрак привів багатьох із них до Ахвазу, засуджуючи жителів міста і називаючи їх «політеїстами».[1] Ібн Ібад залишився в Басрі.[2] Його батько, Ібад ібн Амр ат-Тамімі, був першим лідером поміркованих, які відмовилися відокремитися від Ібн аль-Азрака.

Щодо його імені існують розбіжності серед мусульманських істориків: Абуль-Хусейн аль-Мальті в "ат-Танбіх ва-р-Радд" називає його Ібад ібн 'Амр, автор книги "Ібанату-ль-манахідж" називає його Ях'я ібн Абдуллах ібн аль-Ібаді (це може бути пов'язано з тим, що у Абдуллаха ібн Ібада був вірний товариш на ім'я Абдуллах ібн Ях'я аль-Ібаді), але більшість улемів зійшлись на тому, що його ім'я Абдуллах ібн Ібад. Згідно з аш-Шахрастані, Абдуллах ібн Ібад виступив проти халіфа Марвана ібн Мухаммада і помер у битві з Абдуллахом ібн Мухаммадом ібн Атією при Табалі (місто в Хіджазі, Саудівська Аравія).[3] Але на думку Алі Ях'ї Муаммара це є історичною помилкою, бо Абдаллах ібн Ібад був набагато старшим за Джабіра ібн Зайда аль-Азді, який був справжнім натхненником ібадитів, і помер ще при халіфі Абдул-Маліку ібн Марвані.[4][5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Wilferd Madelung, "ʿAbd Allāh ibn Ibāḍ and the Origins of the Ibāḍiyya", in Barbara Michalek-Pikulska and Andrzej Pikulski (eds.), Authority, Privacy and Public Order in Islam: Proceedings of the 22nd Congress of L'Union Européenne des Arabisants et Islamisants (Leuven: Peeters, 2006), pp. 51–58.
  2. Wilferd Madelung, "ʿAbd Allāh ibn Ibāḍ and the Origins of the Ibāḍiyya", in Barbara Michalek-Pikulska and Andrzej Pikulski (eds.), Authority, Privacy and Public Order in Islam: Proceedings of the 22nd Congress of L'Union Européenne des Arabisants et Islamisants (Leuven: Peeters, 2006), pp. 51–58.
  3. МУХАММАД ИБН 'АБД АЛ КАРИМ АШ-ШАХРАСТАНИ. ХАРИДЖИТЫ (ХАРИДЖИТЫ, МУРДЖИИТЫ, ВА'ИДИТЫ) // КНИГА О РЕЛИГИЯХ И СЕКТАХ.
  4. Али Яхъя Муаммар. Аль-Ибадийя байна аль-фурук аль-исламийя = الإباضية بين الفرق الإسلامية. — С. 353.
  5. Энциклопедия сект: хариджитские секты (араб.). Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 22 вересня 2014.