Абдалла ас-Саляль
| Абдалла ас-Саляль араб. عبد الله السلال | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 27 вересня 1962 — 5 листопада 1967 року | |||
| Попередник: | Посаду започатковано | ||
| Наступник: | Абдул Рахман аль-Ар'яні | ||
| |||
| 28 вересня 1962 — 26 квітня 1963 року | |||
| Попередник: | Посаду започатковано | ||
| Наступник: | Абдул Латіф Дайфалла | ||
| |||
| 6 — 21 липня 1965 року | |||
| Попередник: | Ахмад Мухаммед Нуман | ||
| Наступник: | Хассан аль-Амрі | ||
| |||
| 18 вересня 1966 — 5 листопада 1967 року | |||
| Попередник: | Хассан аль-Амрі | ||
| Наступник: | Мохсін Ахмад аль-Айні | ||
| Народження: |
9 січня 1917 Сана, Ємен | ||
| Смерть: |
5 березня 1994 (77 років) Сана, Ємен | ||
| Національність: | Араб | ||
| Країна: | Єменська Арабська Республіка | ||
| Релігія: | Іслам | ||
| Партія: | Q16119447? | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність: | Збройні сили Ємену | ||
| Звання: | Маршал | ||
Абдалла ас-Саляль (араб. عبد الله السلال; 9 січня 1917 — 5 березня 1994) — єменський військовий і державний діяч, лідер Вересневої революції 1962 року у Північному Ємені, перший президент Північного Ємену.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з родини торговця. 1939 року закінчив військову академію в Іраку у званні лейтенанта. Брав активну участь у спробі державного перевороту у лютому 1948 року, коли було вбито імама Ях'я Мухаммеда Гамід ад-Діна. Після цього перебував в ув'язненні упродовж семи років. За монархії займав різні пости, зокрема, губернатора Ходейди (1959—1961), керівника військового училища та начальника особистої охорони імама аль-Бадра, останнього монарха Єменського Мутаваккілітського Королівства.
19 вересня 1962 року отримав звання полковника та посаду начальника генерального штабу.
Згодом приєднався до революційних сил на чолі з Радою революційного командування, які 26 вересня 1962 року повалили короля-імама Мухаммеда аль-Бадра та ліквідували монархію. Наступного дня ас-Саляль був обраний президентом Єменської Арабської Республіки.
Невдовзі Північний Ємен налаштував тісні стосунки Єгиптом Насера, що став найсильнішим союзником ЄАР у війні проти роялістів, яких підтримувала Саудівська Аравія. Громадянська війна у Північному Ємені між республіканцями та монархістами тривала до 1970 року. Президент Абдалла ас-Саляль проводив перемовини з лідерами племен, щоб привабити їх на бік Республіки, однак нестабільність у країні зберігалась упродовж всього його правління.
За його президентства було проведено аграрну реформу, запроваджено безкоштовну освіту й медичне обслуговування, проводилось активне будівництво шкіл і лікарень, мали місце спроби «соціалізації» економіки.
Був усунутий від влади 5 листопада 1967 року під час його візиту до Іраку дорогою до СРСР. Його звільнили від усіх посад і звань та заочно засудили до смертної кари. Жив у Єгипті та Сирії й повернувся на батьківщину після амністії 1981 року. Помер у Сані 1994 року[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Густерін П. В. Єменська Республіка та її міста. М. 2006, стор. 178
Література[ред. | ред. код]
- Lothar Rathmann (Hrsg.): Geschichte der Araber — Von den Anfängen bis zur Gegenwart, Band 3, стор. 223. Akademie-Verlag Berlin 1974
- Lothar Rathmann (Hrsg.): Geschichte der Araber — Von den Anfängen bis zur Gegenwart, Band 6, стор. 305. Akademie-Verlag Berlin 1983
- Fischer Weltalmanach ´66, стор. 165. Frankfurt/Main 1965
- The International Who's Who 1988-89, стор 1328. Fifty-Second Edition. Europa Publications Limited 1988 London
Посилання[ред. | ред. код]
- Історія президентів Ємену [Архівовано 3 лютого 2013 у WebCite] (англ.)
| |||||||||||||
|
