Абдул-Хак (вчений)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абдул Гак
англ. Abdul Haq
урду عبدالحق
Народився 20 квітня 1870(1870-04-20) або 1869[1]
Hapurd, Уттар-Прадеш, Індія
Помер 16 серпня 1961(1961-08-16) або 1961[1]
Карачі, Пакистан
Місце проживання Німеччина, Італія, Швейцарія, США
Країна  Пакистан
 Британська Індія
Національність Пакистан Пакистан
Діяльність мовознавець
Alma mater Аліґархський мусульманський університет
Галузь філологія
Відомий завдяки: Батько урду
Автограф

Мавлаві Абдул Гак (англ. Abdul Haq, урду عبدالحق‎; нар. 20 квітня 1870 — пом. 16 серпня 1961) — індійський та пакистанський науковець-філолог, удостоєний почесного титулу «Баба-е-Урду» («Батько урду») за внесок у пропаганду та розвиток цієї мови й отримання нею статусу однієї з двох національних, поряд з англійською, у Пакистані[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Абдул Гак народився 20 квітня 1870 року в Гапурі (нині місто у окрузі Гапур в штаті Уттар-Прадеш)[3]. Закінчивши у 1892 році Мусульманський університет міста Аліґар, викладав урду в коледжі Ауранґабада, присвятивши себе подальшому вивченню і розвитку мови. Працював головним перекладачем Департаменту внутрішніх справ в Делі, перш ніж був призначений провінційним інспектором шкіл в Центральних провінціях. Тоді ж став секретарем Всєіїндійської магометанської освітянської конференції (заснованої в 1886 році). Після утворення Османського університету в 1917 році, став деканом факультету урду і директором Османського коледжу в Аурангабаді, залишаючись на цій посаді аж до відставки в 1930 році. Після відставки працював над складанням та редагуванням Англо-урдського-словника.

Протестував проти прагнення індійських націоналістів на чолі з Магатмою Ґанді зробити гінді єдиним національним мовою в Британської Індії. Також протистояв спробам перевести писемність урду з арабської основи на деванаґарі[4]. Вступив у Мусульманську лігу на чолі з Мугаммадом Алі Джинна.

Після поділу Британської Індії, у 1947 році емігрував в Пакистан, де продовжив наукову і громадську роботу. У зв'язку з переїздом велика частина його майна, особливо цінні рукописи, частина документів та книг була втрачена. Частина матеріалів, які він привіз з собою в Пакистан, зберігається в «Бібліотеці Урду».

Помер від раку в місті Карачі 16 серпня 1961 року[3].

Громадська та наукова діяльність[ред. | ред. код]

У 1903 році в місті Аліґар організував товариство «Анджуман Тараккі-е-Урду» (урду انجمن ترقی اردو‎,укр. Суспільство популяризації мови і літератури урду).

Вів велику просвітницьку роботу. Заснував часопис «Гамар забав» (укр. Наша мова), «Урду», «Маашей» (укр. «Життя»), «Саінс» (укр. «Наука»). Зібрав рідкісні рукописи на урду та брав участь у створенні бібліотек у місті Гайдарабад і Делі. Численні літературно-критичні праці Абдул Гака виявили давність літературних традицій урду, розкривають багатство і розмаїття середньовічної та сучасної літератури на цій мові[5]. Однією з найважливіших і багаторічних його робіт став англо-урду словник.

Пам'ять[ред. | ред. код]

У серпні 2004 року пакистанська пошта випустила пам'ятну марку на честь вченого[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б opac.vatlib.it
  2. (Baba-e-Urdu) Maulvi Abdul Haq
  3. а б в http://www.pakpost.gov.pk/philately/stamps2004/maulvi_abdul_haq.html [Архівовано 8 травня 2008 у Wayback Machine.], Profile and commemorative postage stamp of Baba-e-Urdu: Maulvi Abdul Haq(англ.)
  4. (Baba-e-Urdu) Maulvi Abdul Haq (англ.). Архів оригіналу за 8 May 2008. Процитовано 4 жовтня 2016. 
  5. «Коротка літературна енциклопедія», т. 1, М., 1962 [Архівовано 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.](рос.)