Абд аль-Азіз (емір Валенсії)
| Абд аль-Азіз | |
|---|---|
| Народився | 1005 |
| Помер | 1061 |
| Країна | Валенсійська тайфа |
| Титул | король |
| Посада | Emir of the Taifa of Valenciad |
| Батько | Абдаррахман ібн Санчул |
| Діти | Абд аль-Малік (емір Валенсії) і Абу-Бакр (емір Валенсії) |
Абд аль-Азіз ібн Абдаррахман Аль-Мансур (араб. عبد العزيز بن عبد الرحمن المنصو; бл. 1005 — бл. 1061) — емір Валенсійської тайфи в 1021—1061 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з роду Амірідів. Син Абдаррахмана ібн Санчула, хаджиба і фактичного правителя Кордовського халіфата. Народився близько 1005 року. У 1009 року внаслідок змови його батька було страчено за наказом халіфа Мухаммеда II. Абд аль-Азіз втік до Сарагоси, де отримав освіту. У 1021 році за підтримки загонів Тортоської тайфи та валенсійців зумів захопити владу у Валенсії.
1022 року визнав Аль-Касіма аль-Мамуна халіфом Кордови, натомість той визнав Абд аль-Азіза еміром Валенсії. В подальшому вів постійні війни проти Денійської та Альмерійської тайф. При цьому спирався на допомогу Барселонського графства. Згодом уклав союз з Фернандо I, королем Кастилії і Леону.
1038 року після смерті Зухайра аль-Саклабі, еміра Альмерії, захопив його володіння. Також підкорив Мурсійську тайфу, де поставив валі Абу Бакра ібн Тахіра.
У 1044 році Ман ібн Мухаммад, валі (намісник) Альмерії та зять еміра, оголосив себе незалежним правителем. Проте було відбито спроби денійського еміра аль-Амірі захопити міста Шаттабу і Альмерію.
Водночас завершив зведення укріплень Валенсії, будівництво яких розпочалося ще у 1010-х роках. Також було розбудовано саму столицю тайфу, де зведено палац еміра. Водночас впрваною податковою політикою сприяв розвитку ремісництва, торгівлі і землеробство (запровадив систему альмунія для збільшення врожаїв). Цьому також сприяла мирна політика стосовно християнських держав.
Помер 1061 року. Йому спадкував син Абд аль-Малік.
Родина[ред. | ред. код]
- Абд аль-Малік (д/н - 1065), емір Валенсії у 1061-1065 роках
- Абу-Бакр (д/н - 1085), емір Валенсії у 1075-1085 роках
Джерела[ред. | ред. код]
- Huici Miranda, Ambrosio (1970). Historia musulmana de Valencia y su región. Anubar. ISBN 84-7013-031-5.
- Coscollá, Vicente. Valencia musulmana El libro en vista restringida en google books Valencia: Carena, 2003. ISBN 84-87398-75-8