Абель Пачеко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абель Пачеко
Defense.gov News Photo 050511-D-9880W-053 Abel Pacheco cropped.jpg
Прапор
41-й Президент Коста-Рики
8 травня 2002 — 8 травня 2006
Попередник: Мігель Анхель Родрігес Ечеверрія
Наступник: Оскар Аріас
 
Народження: 22 грудня 1933(1933-12-22)[1] (88 років)
Сан-Хосе, Коста-Рика
Країна: Коста-Рика
Релігія: католицтво
Освіта: Національний Автономний Університет Мексики і Університет штату Луїзіана
Партія: Social Christian Unity Partyd

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Абель Пачеко де ла Еспріелья (ісп. Abel Pacheco de la Espriella; нар. 22 грудня 1933) — костариканський політик, сорок перший президент Коста-Рики.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї фермера, який займався вирощуванням бананів. Здобув медичну освіту за спеціальністю «Психіатрія», втім лікарем не став, а 1970 року влаштувався на телебачення. Одночасно викладав медицину в інституті та займався продажем чоловічої біжутерії. В лютому 1998 року був обраний депутатом парламенту Коста-Рики від Партії соціал-християнської єдності. 10 червня 2001 року його обрали кандидатом у президенти. За результатами президентських виборів 2002 року він виборов 38,6 % голосів у першому турі та 58 % — у другому. У своїй інавгураційній промові він заявив, що його метою є створення «екологічної держави» та припинення розвідки родовищ нафти і золота.

Президентство[ред. | ред. код]

За адміністрації Пачеко сповільнились темпи нафторозвідки, 95 % електроенергії, що споживалась у Коста-Риці, почали вироблятись за рахунок екологічно чистих і відновлюваних ресурсів. Головне досягнення його уряду — збереження більшої частини країни у первісному вигляді.

Пачеко розпочав запеклу боротьбу з корупцією, зробивши Коста-Рику найбільш привабливою країною для інвесторів у регіоні, став одним з ініціаторів міжнародного закону, що забороняв клонування людини, в чому його підтримав Джордж Вокер Буш.

У зовнішній політиці Пачеко став противником військової операції коаліції в Іраку, заявивши, що костариканські війська ніколи не вирушать в Ірак. Його боротьба за екологію викликала невдоволення великих нафтовидобувних компаній (у тому числі й американських). Вийшов у відставку 8 травня 2006 року після завершення терміну президентських повноважень.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Munzinger Personen

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]