Аберація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Абера́ція (лат. aberratio — відхилення) — хибність, відхилення від істини, спотворення, омана. Термін аберація застосовується в різних галузях науки:

в фізиці, техниці


в біології, медицині

Аберації морфологічні, аберації фізіологічні


в психології, соціології
  • психічна аберація (відхилення від нормальної розумової діяльності)


Також може зустрічатися в інших галузях у значенні «Викривлення, відхилення від норми». Може мати місце, зокрема, при оцінці доказів у цивільному та кримінальному процесі, прийнятті управлінських рішень тощо[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Аберація» // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.