Абериствіт
| Абериствіт англ. Aberystwyth | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
| ||||||||
 | ||||||||
  | ||||||||
| Основні дані | ||||||||
| 52°25′00″ пн. ш. 4°04′00″ сх. д. / 52.41667° пн. ш. 4.06667° сх. д. | ||||||||
| Країна | Велика Британія | |||||||
| Регіон | Уельс | |||||||
| Столиця для |
Кередігіон  (principal area of Wales, графство) | |||||||
|
Межує з
| ||||||||
| Засновано |
1109 | |||||||
| Площа | 3,39 км² | |||||||
| Населення | 16 420 (2011) | |||||||
| Водойма |
Cardigan Bayd, River Ystwythd | |||||||
| Міста-побратими |
Кронберґ-ім-Таунус, Сен-Бріє, Ескельd | |||||||
| Телефонний код | (+44) 01970 | |||||||
| Часовий пояс | Europe/London (Сполучене Королівство) | |||||||
| GeoNames | 2657782 | |||||||
| OSM | r11351080 ·R | |||||||
| Поштові індекси | SY23 | |||||||
| Міська влада | ||||||||
| Мер міста |
Joseph Barclay Jenkinsd, George Fossett Robertsd, Thomas Owen Morgand, Evan Hugh Jamesd, Richard Jenkin Ellisd, Richard Jenkin Ellisd і John Robertsd | |||||||
| Вебсайт |
aberystwyth.gov.uk | |||||||
| Мапа | ||||||||
 | ||||||||
|
| ||||||||
 Абериствіт у Вікісховищі | ||||||||
Абери́ствіт (англ. Aberystwyth) — місто на заході Уельсу, яке є економічним вузлом та культурним центром в області Кередігіон[1].
До 1993 року Абериствіт належав до більшого графства Дайфед, а до 1974 року — до Кардіґанширу (sir Aberteifi), приблизно тієї ж території, що й Кередігіон після 1993 року[1].
Аберіствіт є місцем розташування Національної бібліотеки Уельсу (Llyfrgell Genedlaethol Cymru) та Уельського університету в Абериствіт. Це також місце розташування штаб-квартир кількох національних валлійських організацій, таких як Товариство валлійської мови (Cymdeithas yr Iaith Gymraeg), Валлійська ліга надії (Urdd Gobaith Cymru), Національний рух жінок Уельсу (Merched y Wawr), Валлійська книжкова рада (Cyngor Llyfrau Cymru) та її центру розповсюдження книг, а також кількох урядових установ графства Кередігіон. Два ненавчальні підрозділи федерального Уельського університету також базуються в Абериствіті: Словник Уельського університету (Geiriadur Prifysgol Cymru), який почав видаватися у 1950 році, та Центр поглиблених валлійських та кельтських досліджень (Canolfan Uwchefrydiau Cymreig a Cheltaidd), який був заснований у 1985 році[1].
Абериствіт бере свою назву від річки Іствіт, згаданої в «Географії» Птолемея (II ст. н. е.) як Stoukkia /stukkia/. Друга -k- ймовірно є помилкою переписувача замість -t- /t/, і це скупчення приголосних вимовлялося б як /ct/. Ystwyth вживається у валлійській мові як звичайний прикметник, що означає «гнучкий, піддатливий». Назва річки та її давня форма *stucti- ймовірно походять від того самого слова. Валлійська назва Aberystwyth вказує на гирло (елемент aber) річки Іствіт[2].
Сучасне місто розташоване в гирлах річок Іствіт та Рейдол і було заселене з періоду мезоліту (бл. 6000 р. до н. е.). Найдавніші археологічні знахідки походять від підніжжя пагорба Пендінас (Pen Dinas) на узбережжі між Рейдолом та Іствітом. Велика фортеця на пагорбі (hill-fort) була побудована на Пендінасі у п’ять етапів в останні століття до н. е., причому нечисленні предмети, що піддаються датуванню і були знайдені там, походять із II ст. до н. е. Валлійська назва Пендінас означає «пагорб або мис укріпленого поселення» (хоча звичне сучасне значення слова dinas — «місто»). Хоч ця фортеця на пагорбі була покинута в римський період, кілька монет IV ст. н. е., знайдених в районі Абериствіта, вказують на те, що в римський період на цьому місці існувало поселення і певна економічна активність[1].
Заснування монастиря Лланбадарн-Фаур традиційно датують VI століттям. Спочатку це був clas (закрита чернеча громада місцевого типу), пізніше він був перетворений на бенедиктинський монастир. Загальновизнано, що Пендінас і Лланбадарн-Фаур були важливими регіональними центрами в північному Кередігіоні в стародавні часи та в період раннього середньовіччя[1].
У ході англо-норманського завоювання Уельсу в гирлі річки Іствіт було побудовано замок типу «motte and bailey» (курганно-палісадний замок), і руйнування цього замку Гівелом ап Овайном Гвінедом (Hywel ab Owain Gwynedd) у 1143 році згадується Кіндделу Бридідом Мавром (Cynddelw Brydydd Mawr) у Canu Hywel ab Owain Gwynedd (датується 1160–1170 роками). Сучасний замок і місто були офіційно засновані у 1277 році Едмундом Горбатим, братом англійського короля Едуарда I Довгоногого, на пагорбі в гирлі Рейдола, а стара назва Лланбадарн-Гаерог була замінена (Caerog означає «укріплений», на противагу прилеглому монастирю Лланбадарн). У 1404 році замок був на короткий час захоплений Овайном Гліндуром, а в 1649 році він був остаточно зруйнований військами Олівера Кромвеля під час Англійської громадянської війни (1642–1649)[2].
У ранньомодерний період Абериствіт був важливим рибальським портом і судноплавним центром для експорту свинцевих руд, видобутих у долині Іствіт. У XIX столітті він був з'єднаний із залізницею і виріс у настільки значущий морський курорт, що став відомий як «Біарріц Уельсу» (Biarritz of Wales). У 1872 році тут був заснований перший установчий коледж Уельського університету (Абериствітський коледж), який розмістився у великій будівлі готелю на набережній, нині відомій як «Старий коледж» (yr Hen Goleg). У 1931 році Національна бібліотека Уельсу, (одна з найбільших універсальних бібліотек Великої Британії), заснована в 1907 році, відкрилася на своєму нинішньому місці на пагорбі Пенглайс, що височіє над містом. З того часу Абериствіт розвинувся у процвітаючий академічний центр, який також відіграє значну роль в економіці середнього Уельсу. Він широко визнаний інтелектуальним і культурним центром Уельсу та оплотом валлійської мови. Однак досі він не перетворився на великий центр валлійсько мовних медіа чи національного уряду[2].
Перепис населення 2001 року зафіксував 11 607 мешканців у самому Абериствіті та ще 2899 у сусідній громаді Лланбадарн-Фаур і 1442 у Лланфаріані (Llanfarian). У межах цього «великого Абериствіта» було 6555 носіїв валлійської мови, що становить 43,8% населення. Статистика ускладнюється тимчасовим студентським населенням та популярністю району як приморського курорту[1].
Населення Абериствіт, станом на 2011 рік, налічувало 16 420 осіб[3].
| 2001 | 2010 | 2011 |
|---|---|---|
| 11 607 | 12 250 | 16 420 |
Арклов, графство Віклов, Ленстер, Ірландія
Кронберґ-ім-Таунус, Верхній Таунус, Гессен, Німеччина
Сен-Бріє, Кот-д'Армор, Бретань, Франція[4]
Ескель, Чубут, Патагонія, Аргентина[5].
- Уродженці
- Анейрін Г'юз — валійський актор та співак.
- Роджер Ріс — валлійський актор та режисер.
- ↑ а б в г д е Koch, J. T. (Ed.). (2006). Celtic Culture: A Historical Encyclopedia (Vols. 1–5). ABC-CLIO. p. 6
- ↑ а б в Koch, J. T. (Ed.). (2006). Celtic Culture: A Historical Encyclopedia (Vols. 1–5). ABC-CLIO. p. 7
- ↑ Town population 2011. Архів оригіналу за 6 вересня 2015. Процитовано 10 травня 2015.
- ↑ British towns twinned with French towns. Archant Community Media Ltd. Архів оригіналу за 5 липня 2013. Процитовано 11 липня 2013.
- ↑ Patagonia twinning charter signed. BBC Wales. 18 травня 2009. Архів оригіналу за 23 травня 2009. Процитовано 31 травня 2010.
- Davies, J. L., & Kirby, D. P. (Eds.). (2001). Cardiganshire county history: Vol. 1. From the earliest times to the coming of the Normans. University of Wales Press.
- Jenkins, G. H., & Jones, I. G. (Eds.). (1998). Cardiganshire county history: Vol. 3. Cardiganshire in modern times. University of Wales Press.
- Jones, I. G. (Ed.). (1977). Aberystwyth 1277–1977: Eight addresses to celebrate the seven hundredth anniversary of the granting of the borough charter. Gomer Press.
- Parsons, D. N., & Sims-Williams, P. (Eds.). (2000). Ptolemy: Towards a linguistic atlas of the earliest Celtic place-names of Europe. CMCS Publications.
- Сайт про місто Абериствіт [Архівовано 25 серпня 2007 у Wayback Machine.] (Англійська мова)
|
Це незавершена стаття з географії Уельсу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |