Абесинова Олена Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олена Абесинова
Абесинова Олена Миколаївна
Народження 2 липня 1959(1959-07-02) (63 роки)
м. Київ, Українська РСР, СРСР
Національність українка
Жанр графіка
Навчання Київський художньо-промисловий технікум (1978)

Олена Миколаївна Абесинова (нар. 2 липня 1959, Київ, Українська РСР, СРСР) — український художник-ілюстратор, член Національної спілки художників України (НСХУ) (1999).

Життєпис[ред. | ред. код]

Олена Абесинова народилася 2 липня 1959 року в Києві. Після закінчення 8-класів середньої школи вона вступила на навчання до Київського художньо-промислового технікуму, який закінчила в 1978 році. Педагогами з фаху були Микола Лихошва та Віктор Горенко.

У своїй діяльності та творчості найбільше проявила себе в галузі рекламної графіки. Комі того, працює в галузі живопису. У 1986 році обійняла посаду художника-ілюстратора журналу «Україна». Через два роки, в 1988 році перейшла до журналу «Радянська жінка», з наступного року працювала художницею в дитячому жерналі «Барвінок». В цей час вона стала член Національної спілки художників України (НСХУ). З 1991 року співпрацює з швейцарським видавництвом «Speer Vorlag» (Цюрих). У період 1999—2000 років Олена Абесинова працювала у майстернях Художньої академії в Базелі (Швейцарія). Живе та працює переважно у Швейцарії.

Творчість[ред. | ред. код]

У власній творчості використовує здобутки візантійсько-давньоукраїнського мистецтва. У деяких творах за основу бере канонічні сюжети православної іконографії («Володимир Хреститель», «Князь Борис»), надаючи їм власної інтерпретації.

Олена Абесинова оформила ряд дитячих книжок: «Сопілкарик з джмелиного оркестру» Василя Чухліба (Київ, 1988), «Заячья избушка» А. Афанасьєва (1992), «Много ли земли человеку нужно» (обидві — Цюрих, 1994). Також художниця створила графічні цикли «Стародавні руські мотиви» (1995), «Птах, як символ» (1998), «Портрети пір'їн» (2000), «Схід» (2002) тощо. У 2003 році створила два декоративні панно із зображенням фруктів та овочів, що надалі надихнуло художницю на написання серії натюрмортів.

З 1991 року Олена Абесинова бере участь у виставках в Україні та за кордоном.

Персональні виставки
  • 1997 р. — Київ;
  • 1997 р. — Базель, Швейцарія;
  • 1998 р. — Київ[1];
  • 1999 р. — Базель, Швейцарія;
  • 2000 р. — Базель, Швейцарія;
  • 2006 р. — Київ, музей «Духовні скарби України».

Брала участь у численних міжнародних колективних та персональних виставках в Україні, Японії, Франції, Ірані, Швейцарії, Італії, Словаччині.

Нагороди та визнання[ред. | ред. код]

  • 1986 — лауреатка премії журналу «Україна» за краще оформлення.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Книжки з ілюстраціями художниці:

  • Чухліб, В. В. Сопілкарик із джмелиного оркестру. Казки. — Київ: Веселка, 1989. 32 с.
  • Онкович. Д. Ю. Зелені гуси. Вірші. Київ: Веселка, 1991. 18 с.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Аврамов И. Магия штриха и волшебства // Независимость. 1997, 5 июля;
  • Ламонова О. Признание Елены Абессиновой // Зеркало недели. 1998, 17–23 января. № 3;
  • Ковальська В. З раненою душею прагнуть до людей // День. 1998, 21 трав.;
  • «Vogel» zwischen Kiew und Basel // Die Südschweiz. Glarus (Швейцарія). 1999, 16 жовтня.;
  • Settelen-Trees D. Farbenprächtige Reise in eine ferne Welt // Basler Zeitung (Швейцарія). 2000, 19 січня. № 15.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Голинська, Ольга (7 листопада 2022). Зустрічі в галереї-фантомі. День (укр.). Процитовано 21 листопада 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]