Абетки на основі кирилиці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У цьому переліку представлені мови, які використовують або коли-небудь використовували абетку на основі кирилиці. Велика частина символів кирилиці різних мов присутня в Юнікоді (див. Кирилиця в Юнікоді).

Мапа поширення кириличної абетки

Офіційні[ред. | ред. код]

Абетки офіційних мов держав-членів ООН.

Порівняльна таблиця кириличних абеток
білоруська А   Б В Г   Д     Е   Ё Ж   З     I     Й К   Л   М   Н     О   П   Р   С   Т   У Ў   Ф Х   Ц   Ч   Ш     Ы   Ь Э   Ю Я
болгарська А   Б В Г   Д Дж Дз Е     Ж   З   И       Й К   Л   М   Н     О   П   Р   С   Т   У     Ф Х   Ц   Ч   Ш Щ Ъ     Ь     Ю Я
казахська А Ә Б В Г Ғ Д     Е   Ё Ж   З   И І     Й К Қ Л   М   Н Ң   О Ө П   Р   С   Т   У Ұ Ү Ф Х Һ Ц   Ч   Ш Щ Ъ Ы   Ь Э   Ю Я
киргизька А   Б   Г   Д     Е   Ё Ж   З   И       Й К   Л   М   Н Ң   О Ө П   Р   С   Т   У   Ү   Х       Ч   Ш     Ы     Э   Ю Я
македонська А   Б В Г   Д   Ѓ Е Ѕ   Ж   З   И   Ј     К   Л Љ М   Н Њ   О   П   Р   С   Т Ќ У     Ф Х   Ц   Ч Џ Ш
монгольська А   Б В Г   Д     Е   Ё Ж   З   И       Й К   Л   М   Н     О Ө П   Р   С   Т   У   Ү Ф Х   Ц   Ч   Ш Щ Ъ Ы   Ь Э   Ю Я
російська А   Б В Г   Д     Е   Ё Ж   З   И       Й К   Л   М   Н     О   П   Р   С   Т   У     Ф Х   Ц   Ч   Ш Щ Ъ Ы   Ь Э   Ю Я
сербська А   Б В Г   Д Ђ   Е     Ж   З   И   Ј     К   Л Љ М   Н Њ   О   П   Р   С   Т Ћ У     Ф Х   Ц   Ч Џ Ш
таджицька А   Б   Г Ғ Д     Е   Ё Ж   З   И   Ӣ   Й К Қ Л   М   Н     О   П   Р   С   Т   У Ӯ   Ф Х Ҳ     Ч Ҷ Ш   Ъ       Э   Ю Я
українська А   Б В Г Ґ Д     Е Є   Ж   З   И І   Ї Й К   Л   М   Н     О   П   Р   С   Т   У     Ф Х   Ц   Ч   Ш Щ       Ь     Ю Я

Cписок[ред. | ред. код]

Cім’я Група Мова Примітки
індоєвропейська балтійська литовська кін. XIX століття - 1904, паралельно з латинською
індоєвропейська індоарійська циганська в Сербії та колишньому СРСР з 1927
індоєвропейська іранська белуджська в Туркменії з 1980-х
індоєвропейська іранська курдська на території колишнього СРСР з 1946, зараз практично не використовується
індоєвропейська іранська осетинська XVIII століття - 1924; з 1938
індоєвропейська іранська таджицька з 1940
індоєвропейська іранська гірсько-єврейська (татська) з 1938. В Азербайджані з 1990-х функціонує на латиниці
індоєвропейська іранська шугнанська з 1980-х
індоєвропейська іранська ягнобська з 1990-х
індоєвропейська романська молдавська до 1932; 1937 - 1989 в Молдові; досі в Придністров'ї
індоєвропейська романська румунська до 1860-х
індоєвропейська романська ладіно в деяких сефардських публікаціях, виданих у Болгарії.
індоєвропейська слов'янська білоруська
індоєвропейська слов'янська болгарська
індоєвропейська слов'янська македонська з 1945
індоєвропейська слов'янська поліська з 1988
індоєвропейська слов'янська польська спроби сер. XIX століття
індоєвропейська слов'янська русинська
індоєвропейська слов'янська російська
індоєвропейська слов'янська сербська
індоєвропейська слов'янська українська
індоєвропейська слов'янська чорногорська
індоєвропейська слов'янська старослов'янська стара церковнослов'янська
індоєвропейська слов'янська церковнослов'янська окрім хорватського і чеського глаголічних ізводів
індоєвропейська слов'янська міжслов'янська
кавказька абхазо-адизька абазинська з 1938
кавказька абхазо-адизька абхазька 1862-1926; з 1954
кавказька нахсько-дагестанська аварська XIX століття, паралельно з арабською; з 1938
кавказька нахсько-дагестанська агульська з 1990
кавказька абхазо-адизька адигейська з 1938
кавказька нахсько-дагестанська арчинська спроби з 2000-х
кавказька нахсько-дагестанська ахвахська спроби з 1980-х
кавказька нахсько-дагестанська даргинська кін. XIX - поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1938
кавказька нахсько-дагестанська інгуська з 1937
кавказька абхазо-адизька кабардинська кін. XIX - поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1936
кавказька нахсько-дагестанська кубачинська спроби з 1990-х
кавказька нахсько-дагестанська лакська кін. XIX - поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1938
кавказька нахсько-дагестанська лезгінська кін. XIX - поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1938
кавказька нахсько-дагестанська рутульська з 1990
кавказька нахсько-дагестанська табасаранська з 1938
кавказька нахсько-дагестанська удінська спроби 1990-х, паралельно з латинською
кавказька нахсько-дагестанська хіналугська спроби 1990-х
кавказька нахсько-дагестанська цахурська з 1990, паралельно з латинською
кавказька нахсько-дагестанська цезька з 1993
кавказька нахсько-дагестанська цезька з 1993
кавказька нахсько-дагестанська чеченська з 1938, у 1991-2000 також латиниця
китайсько-тибетська китайська дунганська з 1953
чукотсько-камчатська ітельменська ітельменська з 1980-х
чукотсько-камчатська чукотсько-коряцька коряцька з 1937
чукотсько-камчатська чукотсько-коряцька чукотська з 1937
алтайська монгольська бурятська проби кін. XIX - поч. XX століть, паралельно з монгольською; з 1939
алтайська монгольська калмицька 1924-1930; з 1938
алтайська монгольська монгольська з 1940
алтайська монгольська даурська спроба 1957
алтайська тунгусо-маньчжурська нанайська спроби кін. XIX століття; 1928-1929; з 1937
алтайська тунгусо-маньчжурська негідальська з 2009
алтайська тунгусо-маньчжурська орокська з 2008
алтайська тунгусо-маньчжурська орочська з 2000-х
алтайська тунгусо-маньчжурська сібінський спроба 1957
алтайська тунгусо-маньчжурська удегейська з 1937
алтайська тунгусо-маньчжурська ульчська з 2001
алтайська тунгусо-маньчжурська евенкійська спроби XIX століття; з 1937
алтайська тунгусо-маньчжурська евенська з 1937
тюркська огузька азербайджанська 1939-1991; паралельно з латиницею у 1991-2001. донині в Дагестані[1]
тюркська алтайська алтайська 1845-1928; з 1938
тюркська кипчацька башкирська кін. XIX - поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1940
тюркська огузька гагаузька спроби кін. XIX - поч. XX століть; 1957-1990-і
тюркська якутська долганська з 1973
тюркська кипчацька казахська кін. XIX - поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1940
тюркська кипчацька караїмська XX століття
тюркська кипчацька каракалпацька 1940-і - 1994
тюркська кипчацька карачаєво-балкарська з 1936
тюркська алтайська киргизька з 1940
тюркська кипчацька кримськотатарська з 1938-1990-тих, іноді використовується зараз
тюркська кипчацька кримчацька 1990-ті
тюркська алтайська кумандинська спроби з 1990-х
тюркська кипчацька кумицька з 1938
тюркська кипчацька ногайська з 1938
тюркська саянська сойотсько-цатанська з 2000-х
тюркська кипчацька татарська кін. XIX - поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1938
тюркська алтайська телеутська з 2004
тюркська саянська тофаларська з 1988
тюркська саянська тувинська спроби 1920-х; з 1941
тюркська огузька туркменська 1940 - 1995, використовується і зараз поряд з латиницею
тюркська карлукська узбецька 1941 - 1998; з 1998 використовується поряд з латиницею
тюркська карлукська уйгурська з 1947
тюркська хакаська хакаська кін. XIX століття - 1929; з 1939
тюркська огурська чуваська з кін. XVIII століття
тюркська хакаська шорська кін. XIX століття - 1929; з 1938
тюркська якутська якутська XIX століття - 1917; з 1939
уральська самодійська нганасанська з 1990-х
уральська самодійська ненецька спроби кін. XIX століття; з 1937
уральська самодійська селькупська спроби кін. XIX століття; з 1937
уральська самодійська енецька спроби з 1980-х
уральська угро-фінська вепська спроби кін. 1980-х - початку 1990-х; 2010-х
уральська угро-фінська карельська XIX - поч. XX століть; 1937-1940
уральська угро-фінська комі див. також давньопермське письмо
уральська угро-фінська комі-зирянська поч. XIX століття - 1930; з 1936
уральська угро-фінська комі-перм'яцька поч. XIX століття - 1930; з 1936
уральська угро-фінська комі-язьвинська з 2003
уральська угро-фінська мансійська (вогульська) спроби поч. XX століття; з 1937
уральська угро-фінська марійські з кін. XVIII століття
уральська угро-фінська мокшанська з кін. XVIII століття
уральська угро-фінська ерзянська з кін. XVIII століття
уральська угро-фінська саамська спроби кін. XIX століття; 1937-1938; з 1982 (у Росії)
уральська угро-фінська удмуртська з кін. XVIII століття
уральська угро-фінська хантийська спроби кін. XIX - поч. XX століть; з 1937
палеоазійська ескімосько-алеутська алеутська XIX - поч. XX століть; з 1990-х
палеоазійська ескімосько-алеутська алютікська XIX - поч. XX століть; з 1990-х
афразійська семітська ассирійська в СРСР у 1920-ті роки
палеоазійська єнісейська кетська з 1980-х
палеоазійська ескімосько-алеутська ескімоська спроби кін. XIX століття; з 1937 в Росії
палеоазійська гіляцька нівхська з 1937
Дене-єнісейська на-дене тлінгітська спроби XIX - поч. XX століть
Уральсько-юкагірська юкагірська юкагірська з 1987

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Зокрема, азербайджанська газета «Дярбянд» видається на кирилиці, хоч у назві латиниця; див. сайт газети на порталі дагестанської преси EtnoSmi Архівовано 19 жовтень 2013 у Wayback Machine.