Аборт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аборт
8-тижневий зародок, видалений у результаті операції з видалення матки жінки, хворої на рак шийки матки.
8-тижневий зародок, видалений у результаті операції з видалення матки жінки, хворої на рак шийки матки.
Спеціальність акушерство
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 JA00
МКХ-10 O04
DiseasesDB 4153
MedlinePlus 002912
eMedicine article/252560
MeSH D000028
CMNS: Abortion у Вікісховищі
Частина серії
Жіноче здоров'я
Логотип жіночого здоров'я складається з рожевого «дзеркала Венери» та синьої символіки медицини
Портал Pink Venus symbol.svg Проєкт Pink Venus symbol.svg Стиль

Або́рт (лат. abortus — викидень) — переривання вагітності впродовж перших її 22 тижнів. Буває мимовільним (викидень) і медичним (хірургічне чи медикаментозне втручання). Медичний аборт виконують у разі небажання чи неможливості жінки народжувати, а також за рядом медичних показань, що загрожують життю вагітної або (та) плоду.

Фізіологія[ред. | ред. код]

При аборті відбувається видалення плодового міхура (зародка з його оболонками, ембріона або плоду) з порожнини матки. Якщо мимовільний аборт (викидень) неодноразово повторюється, його називають звичним (він найчастіше пов'язаний із розладом діяльності ендокринних залоз). За строками аборт поділяється:

  • до 11 тижнів + 6 днів вагітності — ранній,
  • після 11 тижнів + 6 днів до 12-21 тижня + 6 днів — пізній (перебігає подібно до передчасних пологів).
  • викидень між 22 і 36-м тижнями вагітності — передчасні пологи.

Мимовільний аборт (викидень)[ред. | ред. код]

Докладніше: Викидень

Причини[ред. | ред. код]

До мимовільного аборту, який виникає всупереч бажанню вагітної, можуть призвести:

Перебіг[ред. | ред. код]

За перебігом розрізняють викидні:

За допомогою своєчасно вжитих медичних заходів у частині випадків вагітність вдається зберегти. Якщо викидню запобігти не вдалося, то скорочення матки (перейми) посилюються, виникає кровотеча і матка виштовхує плодовий міхур:

  • цілком (повний аборт);
  • частково (неповний аборт): рештки плодового міхура залишаються в матці через ослаблення переймів або надмірно міцне прикріплення оболонок плоду до її стінки. Супроводжується кровотечею (іноді — загрозливою) і потребує термінового лікарського втручання (вискоблювання порожнини матки).

Медичний аборт[ред. | ред. код]

Докладніше: Штучний аборт

Медичний аборт є звільненням матки від плодового міхура за допомогою будь-якого впливу безпосередньо на плодовий міхур, на матку або на організм жінки в цілому. Проводиться акушером-гінекологом як хірургічне втручання в умовах лікарні.

Історія та правовий статус[ред. | ред. код]

Першою в новітній історії легалізувала аборти більшовицька Росія.[1] В СРСР кримінальну відповідальність за аборти повернули.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 серпня 1954 року кримінальну відповідальність за вчинення аборту знову скасовано. Указом від 23 листопада 1955 року «Про скасування заборони абортів» встановлено кримінальну відповідальність лише для осіб (в тому числі лікарів), які роблять аборт поза лікарнями або іншими лікувальними закладами. Покарання посилювалося в разі, коли аборт зроблено в антисанітарних умовах чи особою без належної медичної освіти.

На той час (1955 рік) у багатьох країнах Заходу аборти лишалися нелегальними. Так, у США аборти повністю декриміналізовані лише у 1973 році (але 24 червня 2022 року Верховний Суд США скасував рішення від 1973 р., що визнавало право жінки на аборт), у Франції — у 1974.

В Ірландії аборти у одиничних випадках були дозволені лише влітку 2013 року.[2] Польський Конституційний суд забороняє лікарям переривати вагітність у більшості випадків.[3]

В Україні[ред. | ред. код]

За законодавством України, хірургічний аборт проводиться в акредитованих закладах охорони здоров'я при вагітності до 12 тижнів. На терміні від 12 до 22 тижнів аборт проводиться тільки у випадку виявлених показань[4].

Аборт у пацієнтки віком до 14 років або у недієздатної здійснюється за заявою її законних представників. Переривання вагітності у пацієнтки, яка досягла 14 років, здійснюється за її згодою[5].

Агітплакат СРСР проти кримінальних абортів, 1925 рік. Текст вгорі: «Викидень, здійснений бабкою або акушеркою, не тільки калічить жінку, але часто веде до смерті»

Перебіг операції[ред. | ред. код]

Показаннями проведення операції медичного переривання вагітності зазвичай стають захворювання вагітної і плоду:

Якщо бажання виконати аборт викликане небажаною вагітністю, остаточне рішення про аборт приймає вагітна. Залежно від культури, іноді залучаються члени її родини чи партнер.

В Україні жінок, яким виконують аборт, передабортно та післяабортно консультують щодо особливостей конкретного методу переривання вагітності[4]. З метою профілактики запальних ускладнень після хірургічного аборту його здійснюють не пізніше трьох днів після обстеження. Обстеження пацієнтки мусять проводитися відповідно до нормативів в умовах амбулаторно-поліклінічних лікувальних закладів та відповідного клінічного протоколу.

За гострого запального або інфекційного захворювання аборт виконують після лікування до повних 12 тижнів вагітності.

Аборт вакуумною аспірацією:
1 — амніон;
2 — ембріон;
3 — ендометрій;
4 — спекулум;
5 — Vacurette;
6 — вакуумний відсмоктувач.

В Україні, за чинним законодавством[4], після штучного переривання першої вагітності жінкам з резус-негативним типом крові проводиться імунізація антирезусним імуноглобуліном за відповідною методикою.

Працюючим жінкам після операції видається листок непрацездатності.

Жінкам призначають індивідуально підібраний засіб контрацепції, про що робиться запис в медичній документації. В подальшому за пацієнткою диспансерно спостерігають з обов'язковим УЗД для підтвердження відсутності плідного яйця в порожнині матки. У разі неповного видалення плідного яйця або тривалого кровомазання, проводять діагностичне вишкрібання порожнини матки з гістологічним дослідженням отриманого матеріалу[4].

Кримінальні аборти[ред. | ред. код]

Медичний аборт як хірургічна операція зазвичай не супроводжується ускладненнями. Найважчі наслідки, однак, викликає кримінальний аборт: медичний аборт чи його спроба, проведені самостійно, поза медичним закладом, людьми з недостатніми медичними компетенціями. До кримінальних абортів вдаються за відсутності змоги провести кваліфікований медичний аборт (наприклад, в країнах, де він заборонений). Кримінальні аборти становлять серйозну загрозу здоров'ю жінок, оскільки майже завжди є ускладненими. Під час кримінального аборту в антисанітарних умовах у матку часто заносяться хвороботворні мікроорганізми з подальшим сепсисом, наносяться тяжкі механічні ушкодження матки і сусідніх органів.

Ускладнення[ред. | ред. код]

Кримінальний аборт нерідко загрожує смертю жінки, погіршенням функції матки та яєчників, запальними захворюваннями жіночих статевих органів, безпліддям.

Серед ранніх ускладнень кровотеча, ушкодження шийки матки, емболія, неповний витяг плодового яйця. Для його попередження необхідна УЗД, часто відсутня поза лікарнею, при виявленні залишків яйця — повторне вискоблювання. Після аборту можуть загостритися хронічні захворювання (сальпінгоофорит, ендометрит). Серйозну небезпеку становлять занесення інфекції в матку і перфорація її стінки з ушкодженням кишечника, сечового міхура.

Використання під час аборту розширників може сприяти розвитку недостатності (неповного змикання) шийки матки, що надалі призводить до слабкості м'язового апарату шийки. Зростає частота ендометріозу, позаматкових вагітностей, аномалій розташування плаценти; захворювань немовлят, пов'язаних з патологією судин матки. Зростає й ризик утворення пухлин молочних залоз, шийки і тіла матки, порушень менструального циклу та інших гінекологічних захворювань.

Полеміка[ред. | ред. код]

Дискусії і суперечки щодо етичного та правового статусу медичних абортів тривають у всьому світі між феміністичним рухом, релігійними та політичними силами. Основними антагоністами є рухи за право на аборти: «за вибір» (право жінок вільно розпоряджатись власним тілом, репродуктивними планами і правами) і антиабортні рухи «за життя» (з притиском на права плоду на життя). Кожна група, з різними результатами, впливає на громадську думку і досягає правової підтримки своєї позиції. У ряді випадків полеміка призвела до репродуктивного насильства (див. Примусова стерилізація, Стерилізація корінних американок).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]