Абражанов Олександр Олексійович
| Абражанов Олександр Олексійович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
6 березня 1867[1] Ржев, Тверська губернія, Російська імперія |
| Помер |
17 травня 1931 (64 роки) або 30 квітня 1930[1] (63 роки) Дніпропетровськ |
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | хірург, викладач університету |
| Alma mater | Варшавський університет (1891) |
| Заклад | Харківський інститут народної освіти і Дніпровський державний медичний університет |
| Науковий ступінь | доктор медицини (1900) |
Олександр Олексійович Абражанов (1867–1931) — російський і радянський лікар, доктор медицини, професор .
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1867 року в Ржеві Тверської губернії.
Закінчивши в 1891 році медичний факультет Імператорського Варшавського університету, працював у Маріїнській лікарні в Петербурзі. В 1893 за революційну пропаганду серед робітників був заарештований і висланий під нагляд поліції на Урал — на Юрюзанський завод Золотоустовського повіту[ru] Уфімської губернії . Працював головним лікарем повітової земської лікарні у Златоусті, де вів наукові дослідження у галузі кісткової хірургії. У 1900 році у Військово-медичній академії Петербурга захистив докторську дисертацію «Пересадка та пломбування кісток»[2].
З 1903 року Абражанов працював у Полтаві; з 1913 року — у Харкові, де за сумітництвом викладав у Харківському імператорському університеті на посаді приват-доцента. З 1922 року до кінця життя завідував кафедрою факультетської хірургії Катеринославського медичного інституту, з 1926 року Дніпропетровський медичний інститут (ДМІ). Був членом ВКП(б) / КПРС[3][4].
Олександр Олексійович Абражанов опублікував понад 60 наукових праць з хірургії (зокрема кісткової хірургії), нейрохірургії, онкології, хірургічного лікування туберкульозу, акушерства та гінекології. Він є автором методу надмищелкової ампутації стегна (1898) та подовження нижньої кінцівки за рахунок стопи (1909), створив у ДМІ хірургічну школу. Педагогічну та наукову роботу він поєднував із громадською діяльністю: був головою Уфимського, Полтавського та Дніпропетровського наукових медичних хірургічних товариств.
Помер 17 травня 1931 року у Дніпропетровську Української РСР від зупинки серця під час проведення операції[5] .
Пам'ять[ред. | ред. код]
- Про життя та лікарську практику Олександра Олексійовича Абражанова, який працював у заводській лікарні Юрюзані з 1893 по 1899 рік, краєзнавець Л. н. Сурін написав нарис «Чудовий лікар»[6].
- Іменем А. А. Абражанова названо вулицю в Юрюзані[7].
- Його ім'ям названо медичний термін Точку Абражанова[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б різні автори Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 94-402-3354-X
- ↑ Абражанов Александр Алексеевич (1867—1931). Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ Абражанов Александр Алексеевич. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ а б Вкарбовані в літопис науки, 2020, с. 10.
- ↑ АБРАЖАНОВ Александр Алексеевич. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ Ко дню медицинского работника. Чудесный доктор. Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ В честь профессора из Санкт-Петербурга, спасавшего жизни юрюзанцев, названа эта улица. Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 19 січня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Большая медицинская энциклопедия. Том 1. / Главный редактор академик Б. В. Петровский; издательство «Советская энциклопедия»; Москва, 1974.
- Абражанов Олександр Олексійович // Вкарбовані в літопис науки / уклад. О. І. Вовк, А. В. Григор'єв, С. М. Куделко; гол. ред. В. С. Бакіров. — 2-ге. — Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2020. — С. 10. — 376 с. — ISBN 978-966-285-613-2.
Посилання[ред. | ред. код]
- АБРАЖАНОВ Олександр Олексійович [Архівовано 31 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- АБРАЖАНОВ Олександр Олексійович [Архівовано 30 жовтня 2021 у Wayback Machine.]