Абрамов Володимир Миколайович (військовий)

Абрамов Володимир Миколайович
Народження	21 січня 1862(1862-01-21)
Смерть	2 листопада 1920(1920-11-02) (58 років)
Країна	Російська імперія
Звання	генерал-майор
Нагороди

Абрамов Володимир Миколайович (21 січня 1862 — 2 листопада 1920) — генерал-майор царської армії, військовий діяч часів громадянської війни в Росії.

Життєпис

У службу вступив 1 вересня 1880. Закінчив 2-е військове Костянтинівське училище (1882). Службу почав у складі 148-го Пехотного Каспійського полку.

Закінчив Олександрівську Військово-юридичну академію (по 2-му розряду). Помічник військового прокурора, військовий слідчий, військовий суддя Іркутського військово-окружного суду (01.05.1906-28.02.1908). Військовий суддя Віленського військово-окружного суду (28.02.1908-28.03.1913). Військовий суддя Одеського військово-окружного суду (з 28.03.1913)

У 1918 в гетьманській армії, 20 листопада 1918 призначений на посаду начальника суду 5-ї дивізії. У Добровольчої армії і ЗСПР. З 14 січня 1919 — військовий суддя одеського військово-окружного суду, з 2 вересня 1919 — у резерві чинів при штабі ЗСПР. Голова військово-корпусного суду і військово-слідчій комісії.

Захоплений червоними в Одесі. Засуджений 14 жовтня 1920. Розстріляний.

Військова служба

• підпоручик (07.08.1882)
• поручик (07.08.1886)
• штабс-капітан (01.04.1890)
• капітан (05.04.1892)
• підполковник (02.04.1895)
• полковник (18.04.1899)
• генерал-майор (22.04.1907)

Нагороди

• орден Св. Станіслава 3-го ступеню (1896)
• орден Св. Анни 3-го ступеню (1902)
• орден Св. Станіслава 2-й ступеню (1907)
• орден Св. Володимира 3-го ступеню (1910)
• орден Св. Анни 1-го ступеню (03.01.1916).

Джерела

• Волков С. В. «Энциклопедия Гражданской войны. Белое движение». СПб, 2003. (рос.)
• Павловский И. Ф. «Исторический очерк Петровского Полтавского Кадетского Корпуса». — Полтава. 1890 (рос.)