Абрамов Володимир Олексійович
| Абрамов Володимир Олексійович | |
|---|---|
| Народився |
1882 Старобільськ, Харківська губернія, Російська імперія |
| Помер |
19 лютого 1919 Геленджик |
| Країна |
 Російська імперія |
| Alma mater | Старобільська гімназія |
| Партія | Російська соціал-демократична робітнича партія |
Абрамов Володимир (1882, Старобільськ, Старобільський повіт, Харківська губернія — 19 лютого 1919, Геленджик) — старобільський повітовий комісар Тимчасового уряду (1917), голова Старобільської повітової управи (1917).
Народився у сім'ї купця.
Закінчив Старобільську гімназію, навчався у Санкт-Петербурзькому гірничому інституті.
За участь у студентських заворушеннях відрахований з інституту та ув'язнений на один рік.
Вийшовши на волю продовжив навчання у Московському університеті.
Після закінчення університету займався науковою діяльністю. Очолював наукову експедицію з вивчення пустелі Мойинкум та гір Олексіївського хребта. Кандидат природничих наук.
У 1905 р. брав участь у московському повстанні. Член РСДРП. Після смерті батька повернувся до Старобільська, Працював інспектором казенних земель, головою земської казни дрібного кредиту.
Після Лютневої революції — голова Старобільської земської управи та повітовий комісар.
У грудні 1918 р., рятуючись від більшовиків, виїхав до Ростова-на-Дону. Згодом — до Новоросійська та Геленджика, де захворів на тиф та помер.
Джерела[ред. | ред. код]
- http://narodna.pravda.com.ua/history/4eb2f0a132725/ [Архівовано 24 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Мирошниченко И.Е. Шла война гражданская. - Луганськ, 2003.
