Абрамчук Микола Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Іванович Абрамчук
рос. Николай Иванович Абрамчук
Абрамчук Микола Іванович.jpg
Народження 7 (20) листопада 1910(1910-11-20)
с.Романовна (нині Гродненська область)
Смерть 1 лютого 1974(1974-02-01) (63 роки)
м.Київ
Поховання Лук'янівське військове кладовище
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ RAF AF branch insignia1936.gif Винищувальна авіація
Роки служби 19321954
Партія КПРС
Звання CCCP air-force Rank podpolkovnik infobox.svg Підполковник авіації
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоної Зірки

Микола Іванович Абрамчук (рос. Николай Иванович Абрамчук; 7 (20) листопада 1910(19101120), Романовна  — 1 лютого 1974, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки Німецько-радянської війни командир ескадрильї 894-го винищувального авіаційного полку 101-ї винищувальної авіаційної дивізії ППО СРСР.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 7 (20 листопада) 1910 року в селі Романівній (тепер Гродненської області) в сім'ї селянина. Росіянин. Член ВКП(б) з 1938 року. Після закінчення школи працював на судноремонтному заводі імені Карла Маркса в Астрахані. Закінчив школу ФЗУ, навчався на робітфаку інституту інженерів водного транспорту.

У 1932 році призваний до лав Червоної Армії. За путівкою ЦК ВЛКСМ в 1933 році був направлений в Енгельському військово-авіаційну школу. У 1936 році отримав призначення на Далекий Схід, служив в Примор'ї.

У боях радянсько-німецької війни з червня 1941 року. Воював на Південно-Західному, Сталінградському, 1-му Українському фронтах. Здійснював вильоти на штурмівку живої сили і техніки противника, забезпечував прикриття і супровід своїх літаків-бомбардувальників і штурмовиків.

1 серпня 1942 року капітан М. І. Абрамчук охороняв Сталінградську залізничну станцію і при відбитті атаки групи літаків противника збив особисто два літаки Ю-88. Один з членів екіпажів був узятий в полон.

До червня 1943 року капітан М. І. Абрамчук здійснив 239 успішних бойових вильотів. Особисто збив 11 літаків ворога.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 жовтня 1943 року за мужність і героїзм, проявлені в повітряних боях з німецько-фашистськими загарбниками капітану Миколі Івановичу Абрамчуку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1239).

Могила Миколи Абрамчука

Після закінчення війни служив в реактивній авіації. З 1954 року підполковник М. І. Абрамчук — в запасі. Жив у Києві. Помер 1 лютого 1974. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, медалями.

Література[ред. | ред. код]

  • Астраханцы — Герои Советского Союза. Астрахань 2000.
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987

Посилання[ред. | ред. код]

Абрамчук Микола Іванович. // Сайт «Герои страны» (рос.).