Абросімов Андрій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абросімов Андрій Вікторович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдат
Абросимов Андрій Вікторович.jpg
Загальна інформація
Народження 28 липня 1992(1992-07-28)
Павлоград, Дніпропетровська область
Смерть 23 травня 2014(2014-05-23) (21 рік)
Золотий Колодязь, Донецька область
°Загиблий у бою
поховання: Павлоград
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Роки служби 2012—2013, 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
93 ОМБр п.svg
 93 ОМБр
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Андрі́й Ві́кторович Абро́сімов (28 липня 1992, м. Павлоград, Дніпропетровська область, Україна — 23 травня 2014, с. Золотий Колодязь, Добропільський район Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, старший солдат Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Андрій Абросімов народився й виріс в Павлограді, був єдиною дитиною в сім'ї. У 2007 році закінчив 9 класів загальноосвітньої школи № 11 міста Павлограда. З 2007 по 2010 рік навчався у Західно-Донбаському професійному ліцеї за спеціальністю «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування». Займався кікбоксингом. У 2008 році став членом міжнародної оборонно-патріотичної організації «Козацтво України». З осені 2012 року по осінь 2013 року проходив строкову військову службу в Центрі «Десна». Після демобілізації працював охоронцем у торговельній мережі «АТБ», допомагав батькам-пенсіонерам.

З початком російської збройної агресії проти України був призваний за частковою мобілізацією у квітні 2014 року. З травня брав участь в антитерористичній операції у Донецькій області, де ніс службу на блокпостах.

Старший солдат, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 6-й роти 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч А1302, Черкаське.

Загинув 23 травня 2014 року від кулі снайпера під час нападу терористів на блокпост поблизу села Золотий Колодязь на трасі ДобропілляКраматорськ. За розповідями товаришів по службі, у той день близько 15:00 на блокпост під'їхав автомобіль патрульно-постової служби та інкасаторський мікроавтобус. В цей час українські бійці укріплювали свої позиції. З автомобілів вийшли озброєні чоловіки й кинули шумові гранати, а потім відкрили прямий вогонь. Старші солдати Юрій Сітяєв та Андрій Абросімов, як найбільш досвідчені, першими вступили у бій. Вони прийняли удар на себе й загинули від кульових поранень, снайперська куля влучила Андрію Абросімову в голову, коли він перезаряджав автомат. Ще два військовослужбовці дістали поранень, але атаку було відбито. Важкопоранений старший сержант Андрій Дерило помер 9 червня у київському шпиталі.

Терористи застосували таку ж саму тактику, як і напередодні під час нападу на блокпост 51-ї бригади поблизу Волновахи.

27 травня солдата з усіма військовими почестями провели в останню путь у Павлограді та поховали на кладовищі селища РТС[1].

Залишились батьки, Ірина Яківна та Віктор Іванович.

Нагороди[ред. | ред. код]

20 червня 2014 року Указом Президента України № 543/2014, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2][3].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

12 жовтня 2015 року на вході до Західно-Донбаського професійного ліцею в Павлограді встановили меморіальну дошку Андрію Абросімову та ще трьом колишнім учням ліцею, які загинули, захищаючи Україну[4].

23 травня 2016 року біля села Золотий Колодязь на місці колишнього блокпоста відкрито пам'ятний знак на честь трьох загиблих бійців 93-ї механізованої бригади, серед яких ім'я старшого солдата Андрія Абросімова[5].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]