Абсолют

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Абсолют (від лат. absolutus — безумовний, необмежений, незалежний) — в ідеалістичній філософії і релігійних тлумаченнях — вічна, незмінна нескінченна першооснова Всесвіту (бог, абсолютна ідея тощо). Те, що нічим не зумовлене, ні від чого не залежне.

Абсолютне завжди визначене собою, те, що існує через себе, а отже самостійне і незалежне. Разом з тим категорія «абсолютне» означає й «досконале», «повне». Абсолютне розкривається у своїх визначеннях, відрізняє себе в своїх властивостях і проявляється самим собою у всіх відношеннях. Поняття метафізики, що позначає те, що не піддане законам народження й смерті, становлення, а тому вічне, незмінне й досконале. Абсолют — це "позамежне" стосовно людської спроможності почуттєвого сприйняття. Поняття "абсолют" передбачає безумовне існування досконалої першооснови буття (Бог, Дух, Ідея, Слово, і т.д.).

Матеріалістична філософія відкидає ідеалістичне поняття абсолюту і визнає єдиною основою Всесвіту матерію, яка існує вічно в русі і розвитку.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Головна ред. УРЕ, 1986.
  • Філософський енциклопедичний словник /В.І.Шинкарук та ін. ; НАН України, Ін-т філософії ім. Г.С. Сковороди. К. : Абрис, 2002. 742 с ISBN 966-531-128-X

Посилання[ред. | ред. код]