Абсорбер
Абсо́рбер[2 1] — пристрій (металева колона або інша видовжена посудина), де здійснюють процес абсорбції. Оскільки процес абсорбції починається на поверхні поділу фаз, то абсорбер повинен забезпечувати максимальну поверхню контакту газової, рідкої та твердої фаз.
Різновиди[ред. | ред. код]
За способами утворення цієї поверхні абсорбери поділяють на 4 групи[1 1]:
- І — поверхня абсорбції — дзеркало рідини. Для цих абсорберів характерна фіксована поверхня контакту, що визначається геометрією будови елементів пристрою.
- ІІ — розпилювальні абсорбери, в яких поверхня контакту утворюється шляхом розпилення рідини у масі газу на дрібні краплі і визначається гідродинамічним режимом (витратами рідини). До найпростіших пристроїв цього типу можна віднести різні системи пиловловлювання у гірничих виробках, де використовується розпилена вода з розчинами ПАР. Основні види розпилювачів: форсункові, швидкісні прямоточні, механічні (обертові).
- ІІІ — барботажні абсорбери. Поверхня контакту в яких визначається гідродинамічним режимом (витратами газу та рідини).
- IV — пінні абсорбери. Поверхня контакту в них створюється при пропусканні газу знизу вгору через рідину зі швидкістю, при якій напір газу урівноважує масу рідини (аналог — киплячий шар). Внаслідок цього рідина «зависає» в потоці газу і створює з ним шар динамічної піни (плівки, струмені, цівочки, бризки рідини), які швидко рухаються упереміш з бульбашками, вихорами газу.
Також розрізняють тарілчасті і насадкові. В тарілчастих абсорберах газова суміш, що містить речовини, які треба вилучити, рухається знизу вгору крізь шар рідкого абсорбенту, який стікає з тарілки на тарілку по переливних трубках. Насадкові абсорбери (металеві або керамічні колони) обладнують горизонтальними ґратками, розміщуючи на них кілька шарів насадки (наприклад, коксу або металевих чи керамічних кілець), по якій назустріч газовій суміші стікає абсорбент (протитечійне контактування). Якщо газова суміш добре розчиняється в абсорбенті, застосовують абсорбер, де вона проходить над поверхнею абсорбенту або абсорбент розпиляється на дрібні краплини обертовими турбінками, дисками та форсунками. Найширше абсорбер застосовують у хімічній промисловості та металургії.
Абсорбція та хемосорбція (хімічна сорбція)[ред. | ред. код]
Мокрі абсорбери можуть реалізовувати як фізичне захоплення полютантів (фізіосорбцію), так і хімічну сорбцію.[1]
Відмінність між цими поняттями полягає в тому, що при фізичній сорбції затримання домішок обумовлено таким захопленням речовини, при якому не утворюються ковалентні зв'язки. При хемосорбції ж відбувається утворення нових хімічних зв'язків, і, як правило, виникає зміна температурного стану взаємодіючих середовищ, (зазвичай — нагрівання, рідко — охолодження).
При промисловій повітро — і газоочистці нагрів апаратів може бути досить істотним, що накладає певні вимоги до конструкційних матеріалів хемосорбційних пристроїв.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Абсорбер, принцип роботи, призначення, конструкція пристрою, види і класифікації — ПЗГО. Завод газоочистного оборудования "ПЗГО" (ru-RU) . Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 14 вересня 2019.
- Коментарі
- ↑ Поділ абсорберів на групи І-IV умовний.
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Посилання[ред. | ред. код]
- Абсорбер [Архівовано 22 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ
| |||||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з технології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |