Абузід Омар Дорда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абузід Омар Дорда
араб. أبو زيد دوردة
Народився 4 квітня 1944(1944-04-04)
Q12187740?, Лівія
Помер 28 лютого 2022(2022-02-28)[1] (77 років)
Каїр, Єгипет
Країна Flag of Libya.svg Лівія
Діяльність дипломат, політик
Знання мов арабська
Посада Прем'єр-міністр Лівії[d]
Партія Libyan Arab Socialist Uniond

Абузід Омар Дорда (араб. أبو زيد دوردة4 квітня 1944(1944-04-04), Q12187740?, Лівія — 28 лютого 2022(2022-02-28)[1], Каїр, Єгипет) — генеральний секретар Вищого Народного Комітету (прем'єр-міністр) Лівії з 7 жовтня 1990 по 29 січня 1994 рр., постійний представник Лівії в Організації Об'єднаних Націй (1997—2003).

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1970—1972 рр. губернатор Місурати. Потім він займав пост міністра інформації та культури до 1974 року, а також заступник міністра закордонних справ, до 1976 року. У 1990 році він став прем'єр-міністром, а у 1997 він став постійний представником Лівії в ООН, був ним до 2003 року. 12 квітня 2009 року був призначений главою лівійської національної розвідки, замінивши Мусу Кусі[2].

31 березня 2011 року повідомлялося, що він втік до Тунісу, але ця інформація не підтвердилася. Був частиною наближеного кола Каддафі[3][4]. Дорда був заарештований ПНС 11 вересня 2011 року. Під час затримання Дорда отримав важкі поранення (зламані обидві ноги) після падіння з вікна другого поверху в'язниці[5]. Хоча його родина вважала, що він пережив замах на вбивство, чиновники в'язниці заявляли, що він намагався покінчити життя самогубством. Його звільнили в лютому 2019 року за станом здоров'я та він негайно виїхав до Тунісу[6][7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б وفاة أبوزيد دوردة في القاهرة عن عمر ناهز 78 عاماAlWasat, 2022.
  2. Libyan ex-PM named new spy chief. IOL. Agence France-Presse. 12 квітня 2009. Архів оригіналу за 15 червня 2006. Процитовано 24 березня 2020. 
  3. Libyan Dictator Gaddafi Secretly Negotiates with UK Report. Novinite. 1 квітня 2011. Архів оригіналу за 25 вересня 2011. Процитовано 16 вересня 2011. 
  4. Inside Gaddafi's inner circle. Al Jazeera. 27 лютого 2011. Архів оригіналу за 26 березня 2011. Процитовано 16 вересня 2011. 
  5. Ghaddafi's External Intelligence Chief Arrives in Tunisia after Release from Jail [Архівовано 24 березня 2020 у Wayback Machine.] Asharq Al-Awsat, 18 February 2019
  6. Former Ghaddafi official freed in Libya for ‘health reasons’. english.alarabiya.net (англ.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  7. Libya: Protesters demand release of Gaddafi-era spy chief Senussi. www.aljazeera.com. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019.