Абу-л-Фазл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абу-л-Фазл
AbulFazlPresentingAkbarnama.jpg
Народився 1551(1551)
Аґра, Індія
Помер 1602(1602)
Лахор, Імперія Великих Моголів
Громадянство
(підданство)
Fictional flag of the Mughal Empire.svg Імперія Великих Моголів
Діяльність філософ
Мова творів перська
Magnum opus Akbarnama[d]
Конфесія іслам
Брати, сестри Файзі

Абу-л-Фазл у Вікісховищі?

Абу-л-Фазл (*1551(1551) — †1602) — індійський хроніст та філософ, візир, радник і друг Акбара.

Знайомий з багатьма релігіями та сектами, переконував Акбара додержуватися політики віротерпимості. Вів усе його дипломатичне листування з іноземними державами.

Був убитий за наказом сина Акбара Джахангіра, який боявся посилення впливу Абу-л-Фазла на свого батька.

Написав на фарсі велику хроніку правління Акбара «Акбарнаме», найціннішою частиною якої є «Постанови Акбара» («Анні Акбарі», т. 1-2, Калькутта, 1867-77), що містять описи різних областей Могольської держави, таблиці податкового відомства, різні постанови та автобіографію. Від Абі-л-Фазла також збереглася збірка дипломатичних послань — «Збірка Абу-л-Фазла» («Іншан Абу-л-Фазл»). Стиль Абу-л-Фазла повний риторики та патетики, в його час вважався зразковим.

Джерела[ред. | ред. код]

Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961