Абу Хашім аль-Хасан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абу Хашім аль-Хасан
араб. أبو هاشم الحسن


Імам Ємену
1031 — 1040
Попередник: Абу Таліб Ях'я
Наступник: Абуль Фатх ан-Насір ад-Дайламі
 
Смерть: 1040(1040)
Національність: Араб
Віросповідання: Іслам шиїтського спрямування
Династія: Рассіди

Абу Хашім аль-Хасан (араб. أبو هاشم الحسن‎; помер 1040) – імам зейдитської держави у Ємені від 1031 до 1040 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Був нащадком аль-Касіма ар-Рассі у п'ятому поколінні. 1031, за рік після раптової смерті аль-Муїда Лідініллаха, аль-Хасан заявив свої права на імамат. Йому вдалось захопити Сану, але був вигнаний з міста 1037 року. Наступні роки пройшли у запеклій боротьбі за Сану. Тільки зазнавши остаточної поразки, аль-Хасан пішов на північ до Саади, що була старою фортецею зейдитів[1]. Помер 1040 року, а новий претендент на імамат, Абуль Фатх ан-Насір ад-Дайламі, прибув з Персії (можливо ще до того як помер Абу Хашім)[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Cesare Ansaldi, Il Yemen nella storia e nella leggenda. Roma 1933, стор. 134
  2. H.C. Kay, Yaman; Its Early Medieval History. London 1892, стор. 229