Абу ас-Салт
| Абу ас-Салт | |
|---|---|
| Народився | 1068[1]  Денія |
| Помер | 23 жовтня 1134 Беджая, Алжир |
| Діяльність | астроном, філософ |
| Галузь | астрономія |
Абу ас-Салт Умая ібн Абд аль-Азіз ібн Абі ас-Салт ад-Дані аль-Андалусі (араб. أبو الصلت) (прибл. 1068 — 23 жовтня 1134), відомий за латинизованою формою імені як Альбузале — андалузько-арабський[2][3] ерудит, автор праць з фармакології, геометрії, арістотелівської фізики та астрономії. Його праці про астрономічні прилади читали як в ісламському світі, так і в Європі. Час від часу він їздив до Палермо і працював при дворі Роджера I Сицилійського як лікар-візитер[4]. Він став відомим у Європі завдяки перекладам своїх творів, зробленим на Піренейському півострові та в Південній Франції[4]. Йому також приписують запровадження андалузької музики[en] в Тунісі, що згодом призвело до розвитку туніського малуфа[en][4].
Абу ас-Салт народився в Денії в Аль-Андалусі. Після смерті батька, ще дитиною, він став учнем аль-Ваккаші (1017—1095) із Толедо. Після завершення своєї математичної освіти в Севільї, через постійні конфлікти під час Реконкісти він відправився зі своєю сім'єю в Александрію, а потім у 1096 році в Каїр.
У Каїрі він поступив на службу до фатимідського правителя Мустансира і візира Аль-Афдаля Шаханшаха[en]. Його служба тривала до 1108 року, коли, за словами Ібн Абі Ушайбіди, його спроба підняти дуже велику фелюгу, навантажену міддю, яка перекинулася в Нілі, закінчилася невдачею. Абу ас-Салт спорудив механічне пристосування для підйому фелюги і був близький до успіху, коли у машини лопнув шовковий канат. Візир Аль-Афдаль наказав заарештувати Абу ас-Салта, і той провів в ув'язненні більше трьох років і був звільнений лише в 1112 році.
Потім Абу аль-Салт залишив Єгипет і поїхав до Махдії в Тунісі, столиці Зірідів в Іфрікії, де він вступив на службу до еміра Ях'я ібн Таміма ас-Санхаджі, і де народився його син Абд аль-Азіз[5]. Він також час від часу їздив до Палермо і працював при дворі Роджера I Сицилійського як лікар-візітер[4]. Він також надсилав вірші палермітанському поету Абу ль-Даву[en]. Він помер, ймовірно, від водянки в Беджаї в Алжирі. Він похований у Монастірському рибаті[en] в Тунісі[5].
Абу ас-Салт написав[6] багато трактатів з наукових дисциплін, відомих як квадривіум. Ця робота, ймовірно, була відома арабською як Kitāb al-kāfī fī al-ʿulūm. Його поезія зберіглася в антології Імадуддіна аль-Ісфахані[en][7]. Його інтереси також включали алхімію і вивчення лікарських рослин. Він дуже хотів відкрити еліксир, здатний перетворювати мідь на золото, а олово — на срібло.
- Risāla fī al-amal bi-l-astrulab («Про побудову та використання астролябії»)
- Опис трьох інструментів, відоме як Андалузький екваторій.
- Ṣifat ʿamal ṣafīḥa jāmiʿa taqawwama bi-hā jamīʿ al-kawākib al-sabʿa («Опис конструкції та використання єдиної пластини, і з нею сукупності рухів семи планет»)[4], де сім планет включають Меркурій, Венеру, Землю, Місяць, Марс, Юпітер і Сатурн.
- Kitāb al-wajīz fī ʿilm al-hayʾa («Короткий трактат з космології»)
- Ajwiba ʿan masāʾil suʾila ʿan-ha fa-ajāba або Ajwiba ʿan masāʾil fī al-kawn wa-ʾl-ḥabīʿa wa-ʾl-ḥisāb («Розв'язок питань космології, фізики та арифметики»).
- Вступ до астрономії.
- Короткий переках «Альмагесту» Птолемея.
- Risāla fī l-musiqa («Послання про музику») — рукопис, перекладений івритом. Зберігається в Парижі[8].
- Kitab al-adwiya al-mufrad — ця книга відома як за латинським перекладом 1311 року, зробленим Альмадо де Вілановою, так і за перекладом на іврит, зробленим Єгудою Натаном. Унікальна тим, що впорядковує ліки не за алфавітом лікарських рослин, з яких вони виготовлені, а за частиною тіла, яку вони лікують[9].
- Risāla al-misriyya («Послання про Єгипет») — звіт, написаний для принца зіридів Ях'ї, і є цінний описом Єгипту XIII століття[10].
- Taqwim al-dhikr («Оцінка пам'яті») — короткий виклад «Ісагоги» Порфирія та перших чотирьох книг «Органону» Арістотеля. Рукопис було перекладено іспанською К. Анхелем Гонсалесом Паленсією[11].
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ The Encyclopedia of Philosophy (англ.). 1967.
- ↑ Marcorini, Edgardo (1988). Prehistory (англ.). Facts On File, Incorporated. ISBN 9780871964755.
- ↑ а б в г д Comes, 2007.
- ↑ а б Abū al-Ṣalt: Umayya ibn ʿAbd al-ʿAzīz ibn Abī al-Ṣalt al-Dānī al-Andalusī | ISMI. ismi.mpiwg-berlin.mpg.de (англ.). Процитовано 23 червня 2022.
- ↑ Fontaine, Jean. Histoire de la littérature tunisienne, Tome 1 (фр.) (вид. 1988, 1999). Tunis: Cérès Editions. с. 216—219. ISBN 9973-19-403-9.
- ↑ Umayya Abu L-Salt poetry, reported by Imad al-Din al-Isfahani (1974). edited by Muhammad al Marzouqi (араб.). Tunis: Librairie Orientale. с. 172 p.
- ↑ Avenari, Hanoch, Vol 3 (1974). The Hebrew version of Abul LSalt's treatise on Music, 80 p pdf document, English intro and Hebrew manuscript. Jewish Music Research Center.
- ↑ Umayya Abu L-Salt (1979). Kitab al-adwiya al-mufrada. Al-Hayat Al-Thaqafiyya. 3: 153—167.
- ↑ Umayya, Abu L-Salt (1951). al-Risala al-misriyya (manuscript edited by) (араб.) (вид. Cairo). Abdessalam HAROUN. с. 50 pages.
- ↑ AbuSalt de Denia (1915). Rectificacion de la Mente - tratato de logica (PDF). Madid.
- Comes, Mercè. Abū al-Ṣalt: Umayya ibn ʿAbd al-ʿAzīz ibn Abī al-Ṣalt al-Dānī al-Andalusī // The Biographical Encyclopedia of Astronomers / Thomas Hockey; et al. (eds.). — New York : Springer, 2007. — С. 9–10. — ISBN 978-0-387-31022-0.