Абу ль-Фарадж аль-Ісфагані
Зовнішній вигляд
| Алі ібн Хусейн ібн Мухаммед ібн Ахмед аль-Кураши | |
|---|---|
| араб. علي بن الحُسين بن مُحمَّد بن أحمد بن الهيثم المرواني الأُموي | |
| Прізвисько | أبو الفرج الأصفهاني |
| Псевдонім | Абу-ль-Фарадж аль-Ісфагані |
| Народився | 897[1][2][…] Ісфаган, Іран |
| Помер | 20 листопада 967[3] Багдад |
| Країна | |
| Національність | араб |
| Діяльність | філолог історик |
| Знання мов | арабська[4] |
| Мова творів | арабська |
| Magnum opus | Кітаб аль-агані |
| Конфесія | іслам |
| | |
Абу-ль-Фарадж аль-Ісфагані (*897, Ісфаган — †21 листопада 967) — арабський поет та вчений-філолог, історик. Автор найбільшої антології арабської поезії (21 книга) «Кітаб аль-агані» — «Книги пісень», яка охоплює поетичну творчість арабською мовою від доісламських поетів до сучасників автора. Крім поетичних текстів, у «Книзі пісень» подається велика кількість історичних та біографічних відомостей, що робить антологію визначною літературною пам'яткою і цінним історичним джерелом.
- ↑ G. W. T. Abulfaraj // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 1. — P. 79.
- ↑ Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962.
- ↑ Visuotinė lietuvių enciklopedija Online
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Brockelmann C., Geschichte der arabischen Litteratur, Bd I, Weimar, 1898. (нім.)
| Це незавершена стаття про літератора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |