Абхіджит Банерджі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абхіджит Банерджі
англ. Abhijit Vinayak Banerjee
Abhijit Banerjee FT Goldman Sachs Business Book of the Year Award 2011 (cropped).jpg
Народився 21 лютого 1961(1961-02-21)[1][2][3] (59 років)
Мумбаї, Індія[1]
Країна Flag of the United States.svg США[4]
Діяльність економіст, викладач університету
Alma mater Гарвардський університет (1988)[2], Калькуттський університет (1981)[2], Presidency Universityd і Університет Джавахарлала Неру (1983)[2]
Галузь development economicsd
Заклад Массачусетський технологічний інститут[2], Принстонський університет[2] і Гарвардський університет[2]
Науковий керівник Ерік Мескін
Аспіранти, докторанти Естер Дюфло, Dean Karland, Markus Mobiusd, Nancy Qiand і Asim Ijaz Khwajad
Членство Американська академія мистецтв і наук[5], Економетричне товариство[2][6] і Національна академія наук США
У шлюбі з Естер Дюфло
Нагороди
Особ. сторінка economics.mit.edu/faculty/banerjee/

CMNS: Абхіджит Банерджі у Вікісховищі

Абхіджит Вінаяк Банерджі (англ. Abhijit Vinayak Banerjee, бенг. অভিজিৎ বিনায়ক বন্দ্যোপাধ্যায়; нар. 21 лютого 1961(19610221), Бомбей, Індія) — американський економіст індійського походження, професор Массачусетського технологічного інституту (США).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Президенсі-коледж[en] у Калькутті, потім отримав ступінь магістра з економіки в делійському університеті Джавахарлала Неру. В 1988 році захистив докторську дисертацію у Гарвардському університеті. Викладав у Гарварді і Принстоні, потім — у Массачусетському технологічному інституті. В 2003 році разом з Естер Дюфло і Сендгілом Муллейнатаном[en] заснував Лабораторію боротьби з бідністю[en], був президентом Дослідницького бюро економічного аналізу розвитку (Bureau for the Research in the Economic Analysis of Development), співробітником Національного бюро економічних досліджень, Центру економічних і політичних досліджень[en] і Кільського інституту світової економіки[en].

З 2003 року Банерджі разом з Естер Дюфло (одружився з нею тільки в 2015 році) за допомогою програм їх Лабораторії боротьби з бідністю збирав в Індії та Африці фактичний матеріал про проблему бідності з метою визначити межу між тим, чого потребують здатні домогтися самостійно, і тим, де їм необхідна допомога з боку. За словами дослідника, він і Дюфло провели від 70 до 80 експериментів в різних країнах, з'ясовуючи, що бідні купують, як вони піклуються про здоров'я своїх дітей, скільки дітей вони хочуть мати, чому їхні діти ходять в школу, але все ж не можуть дізнатися багато, чому мікрофінансування корисно, але не здатне дати ефект чудесного рішення задачі. Дослідження в 18 країнах дозволили їм зробити висновок, що бідні в сільській місцевості витрачають на їжу від 36 до 70 % доходів, а бідні в містах — 53 до 74 %. При цьому вони вважають за краще дорогу смачну і висококалорійну їжу і готові до інших витрат, які роблять життя менш сірим і одноманітним. Зокрема, у північному індійському штаті Раджастан, де бідні майже не мають доступу до телебачення, вони витрачають 14 % сімейного бюджету на різного роду свята, а в Нікарагуа, де 56 % бідних в селах мають радіо, а 21 % — телевізори, багато сімей взагалі не витрачалися на будь-які урочистості. Підсумком багаторічних досліджень став висновок, що немає чарівного способу разом вирішити проблему. Просте збільшення доходів не обов'язково призводить до підвищення якості харчування, оскільки з'являються додаткові бажання. Дослідники сформулювали перелік кроків, що ведуть в потрібному напрямку: наприклад, поширення корисної інформації (як уникнути інфікування ВІЛ). Правильні вчинки засновані на тому, що ми знаємо (дешева сіль, збагачена залізом і йодом). Корисні інновації (мікрокредити і грошові перекази через мобільні телефони). Результати проведеної роботи оприлюднені в книзі Poor Economics: A Radical Rethinking of the Way to Fight Global Poverty (Економіка бідності: Радикальне переосмислення шляхів боротьби з бідністю у світі)[7].

Нагороди та визнання[ред. | ред. код]

Доробок[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #12922202X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б в г д е ж и Contemporary Authors
  3. Munzinger-Archiv — 1913.
  4. Economics Nobel For India-Born Abhijit Banerjee, Esther Duflo, Michael KremerNDTV.
  5. https://www.amacad.org/person/abhijit-vinayak-banerjee
  6. https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows
  7. Soutik Biswas (2019-10-15). Abhijit Banerjee and Esther Duflo: The Nobel couple fighting poverty (en). BBC News. Процитовано 2019-10-16. 
  8. Past Fellows. Alfred P. Sloan Foundation. Процитовано 2019-08-11. 
  9. [1]
  10. Infosys Science Foundation: Laureates 2009: Prof. Abhijit Banerjee. Abgerufen am 30. April 2014.
  11. Social Science Research Council: The Albert O. Hirschman Prize, 2014. Abgerufen am 30. April 2014.
  12. Bernhard-Harms-Preis: Empfängerinnen und Empfänger. [ifw-kiel.de] (de). Процитовано 2019-10-14. 
  13. Royal Swedish Academy of Sciences (October 14, 2019). "The Prize in Economic Sciences 2019". Прес-реліз.

Посилання[ред. | ред. код]