Авадхі
Зовнішній вигляд
| Авадхі | |
|---|---|
| अवधी avadhī | |
| Поширена в | |
| Носії | 38 261 000 осіб (2001)[1] |
| Писемність | деванагарі, кайтхі |
| Класифікація | Індоєвропейська сім'я
|
| Коди мови | |
| ISO 639-2 | awa |
| ISO 639-3 | awa |
| IETF | awa |
Авадхі (санскр. अवधी, інші назви: косалі, байсварі, пурбі) — індоарійська мова, яку після стандартизації гінді вважають діалектом останньої. Носії мови проживають в основному області Ауд штату Уттар-Прадеш, а також у штатах Біхар, Мадг'я-Прадеш, у Делі і деяких районах Непалу. На авадхі розмовляють близько 2/3 носіїв східної гінді [2]. Авадхі сильно вплинула на формування фіджійської гінді. Для запису використовується деванагарі і скоропис кайтхі.
У XVI-XVII століттях на літературній авадхі (в цей час другою за вагомістю літературною мовою після брадж) була створена багата поезія, в тому числі поеми «Рамачарітаманаса» Тулсідаса, «Падмават» Маліка Мухаммада Джаясі і «Чандаян» Маулани Дауда.
- ↑ Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (26-те вид.). Dallas, Texas: SIL International. Онлайн-версія: Авадхи
- ↑ Зограф Г.А. Языки Южной Азии. — М., 1990. — С. 40.
| Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |