Авадхі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Авадхі
अवधी avadhī
Поширена в Індія Індія
Непал Непал
Носії 38 261 000 осіб (2001)[1]
Писемність деванагарі, кайтхі
Класифікація

Індоєвропейська сім'я

Індоарійські група
Центральна підгрупа
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-2 awa
ISO 639-3 awa

Авадхі (дев. अवधी, інші назви: косалі, байсварі, пурбі) — індоарійська мова, який вважається після стандартизації хінді діалектом останньої. Носії мови проживають в основному області Авадх штату Уттар-Прадеш, а також в штатах Біхар, Мадх'я-Прадеш, в Делі і деяких районах Непалу. На авадхі розмовляють близько 2/3 носіїв східного гінді [2]. Авадхі сильно вплинув на формування фіджійського хінді. Для запису використовується деванагарі і скоропис кайтхі.

У XVI-XVII століттях на літературному авадхі (в цей час другою за значимістю літературною мовою після брадж) була створена багата поезія, в тому числі поеми «Рамачарітаманаса» Тулсідаса, «Падмават» Маліка Мухаммада Джаясі і «Чандаян» Маулани Дауда.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Авадхи // Ethnologue (16th ed., 2009)
  2. Зограф Г.А. Языки Южной Азии. — М., 1990. — С. 40.