Перейти до вмісту

Августа Прусська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Августа Прусська
нім. Auguste von Preußen
Августа Прусська
Августа Прусська
Портрет принцеси Августи
2-а курфюрстіна-консорт Гессену
Початок правління:27 лютого 1821
Кінець правління:19 лютого 1841
Попередник:Вільгельміна Кароліна Данська
Наступник:Анна Прусська (титулярно)
Дата народження:1 травня 1780(1780-05-01)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народження:Потсдам[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті:19 лютого 1841(1841-02-19)[1][2][3] (60 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смерті:Кассель[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняКассель Редагувати інформацію у Вікіданих
Чоловік:Вільгельм Гессенський
Діти:Вільгельм, Кароліна, Луїза, Фрідріх Вільгельм, Марія, Фердинанд
Династія:Гогенцоллерни, Гессенський дім
Батько:Фрідріх-Вільгельм II
Мати:Фрідеріка Луїза Гессен-Дармштадтська

Крістіна Фредеріка Августа Прусська (нім. Christine Friederike Auguste von Preußen, 1 травня 1780 — 19 лютого 1841) — прусська принцеса з династії Гогенцоллернів, донька короля Пруссії Фрідріха-Вільгельма II та принцеси Гессен-Дармштадтської Фредеріки Луїзи, дружина курфюрста Гессену Вільгельма II.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась 1 травня 1780 року у Потсдамі за часів правління Фрідріха Великого. Була п'ятою дитиною та третьою донькою в родині кронпринца Пруссії Фрідріха Вільгельма та його другої дружини Фредеріки Луїзи Гессен-Дармштадтської. Мала старших братів Фрідріха Вільгельма та Людвіга й сестру Вільгельміну. Ще одна сестра померла немовлям до її народження. Згодом сімейство поповнилося двома синами.

Шлюб батьків не був щасливим. Батько мав численні любовні зв'язки. Матір більшу частину часу проводила у Потсдамі і не приділяла багато уваги дітям. Часто вона не бачила їх по кілька днів, і за малечею наглядали няньки та гофмейстерина.[4] Втім, Ядвіґа Шарлотта Гольштейн-Готторпська змальовувала її ввічливою, балакучою та сяючою добротою жінкою.[5]

У серпні 1786 року батько став королем Пруссії. Матір з того часу все більше часу проводила в палаці Монбіжу, де зростали й діти. Прусський двір того часу змальовували як дезорганізований та погано керований.

Авґуста була талановитою художницею, серед її врятованих робіт збереглися і автопортрети.

У 16 років її видали заміж за 19-річного спадкоємного принца Гессен-Касселю Вільгельма. Весілля відбулося 13 лютого 1797 у Берліні. У подружжя народилося шестеро дітей. Укладений з політичних мотивів, шлюб не був щасливим. Між подружжям часто траплялися скандали та сутички.

У 1806 році Гессен був окупований французькою армією. Авґуста, будучи вагітною, в цей час перебувала у Берліні. У жовтні прусська столиця також була захоплена. Наполеон, дізнавшись про принцесу, яка нещодавно народила дитину, оточив її будинок охоронцями та наказав не турбувати. Оскільки у Августи не вистачало грошей, вона домоглася зустрічі з Бонапартом та прийшла з новонародженим сином і тримаючи іншу дитину за руку, аби попросити про фінансову допомогу. Наполеон задовольнив її прохання.

Портрет Августи, яка копіює Сикстинську Мадонну, роботи Фрідріха Бурі

Після народження молодшої дитини союз подружжя залишився суто формальним. Від 1815 року пара проживала окремо і вела одне з одним таємну війну. Вільгельм мешкав у Касселі зі своєю коханкою Емілією Ортльоп, якій він дарував графський титул. Августа від 1821 року, вже ставши курфюрстіною-консортом, жила у палаці Шонфельд поблизу міста. Згодом навколо неї згрупувалося так зване «шонфельдське коло» — група з опозиційної курфюрстові знаті, до якої належали, окрім самої Августи та кронпринца, провідні політичні і культурні діячі Гессена: Людвіг Гассенпфлуг, генерал Йозеф фон Радовіц, письменники брати Грімм тощо.[6]

Дізнавшись про існування цієї опозиції, Вільгельм у 1823 році відправив чиновників і офіцерів зі столиці в провінцію, а сина-спадкоємця вислав до Марбурга. У 1826 році Гессен залишила і сама Августа. Спершу вона виїхала до Гааги, звідти попрямувала до Кобленца, потім — до Бонна, і, зрештою, оселилася у Фульді, де мешкала протягом трьох років.

У 1831 році вона повернулася до Касселя, оскільки, після революції в попередньому році, її чоловік залишив країну, передавши правління синові, хоча офіційно і не зрікався трону.

Померла десять років потому, 19 лютого 1841 року. Похована на Старому цвинтарі Касселя.[7]

Замок Шонбург заповіла своїй доньці Кароліні.

Родина

[ред. | ред. код]

Чоловік — Вільгельм II (курфюрст Гессену)

Діти:

  • Вільгельм (1798—1800) — прожив 2 роки;
  • Кароліна (1799—1854) — одружена не була, дітей не мала;
  • Луїза (1801—1803) — прожила 2 роки;
  • Фрідріх Вільгельм (1802—1875) — курфюрст Гессену у 1847—1866 роках, був морганатично одружений з Гертрудою Леман, мав дев'ятеро дітей;
  • Марія (1804—1888) — дружина герцога Саксен-Майнінгенського Бернхарда II, мала сина та доньку;
  • Фердинанд (9 жовтня—21 листопада 1806) — прожив півтора місяці.

Генеалогія

[ред. | ред. код]

Титули

[ред. | ред. код]
  • 1 травня 1780—13 лютого 1797 — Її Королівська Високість Принцеса Авґуста Прусська;
  • 13 лютого 1797—15 травня 1803 — Її Королівська Високість Спадкоємна Принцеса Гессен-Касселю;
  • 15 травня 1803—27 лютого 1821 — Її Королівська Високість Спадкоємна Принцеса Гессену;
  • 27 лютого 1821—19 лютого 1841 — Її Королівська Високість Курфюрстіна Гессену;

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #119314088 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б RKDartists
  3. ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
  4. ↑ Atkinson, Emma Willsher: Memoirs of the queens of Prussia, London: W. Kent. 1858 [1]
  5. ↑ Charlottas, Hedvig Elisabeth (1927) [1797–99]. af Klercker, Cecilia, ed. Hedvig Elisabeth Charlottas dagbok. VI 1797–1799. [2] [Архівовано 23 липня 2018 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Палац Шонфельд [3] [Архівовано 24 лютого 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
  7. ↑ Старий цвинтар Касселю [4] [Архівовано 24 лютого 2019 у Wayback Machine.] (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Gerd Fenner, Ewald Grothe, Marianne Heinz und Heidrun Helwig: Kurfürstin Auguste von Hessen (1789–1841) in ihrer Zeit. Hrsg. v. Bernhard Lauer. Kassel: Brüder-Grimm-Gesellschaft, Kassel 1995.
  • Ewald Grothe: Kurfürstin Auguste von Hessen-Kassel und der Schönfelder Kreis. In: Bernd Heidenreich (Hrsg.): Fürstenhof und Gelehrtenrepublik. Hessische Lebensläufe des 18. Jahrhunderts. Wiesbaden 1997, стор. 53–60.
  • Ewald Grothe: Auguste. In: Kassel Lexikon. Hrsg. v. der Stadt Kassel. Bd. 1. Kassel: euregioverlag, 2009, стор. 51.
  • Philipp Losch: Auguste, Kurfürstin von Hessen. In: Ingeborg Schnack (Hrsg.): Lebensbilder aus Kurhessen und Waldeck 1830–1930. Bd. 1, Elwert & Braun, Marburg 1939, стор. 6–8 [5] [Архівовано 15 січня 2021 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Августа_Прусська&oldid=44882399