Августо де Лука

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Августо де Лука
Augusto De Luca
Augusto De Luca.jpg
Августо де Лука. 1986
Народження 1 липня 1955(1955-07-01) (66 років)
Неаполь
Національність італієць
Країна Flag of Italy.svg Італія
Жанр портрет,
образотворче мистецтво
Діяльність фотограф
Роки творчості 1975
Сайт www.edueda.net

CMNS: Августо де Лука у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Августо де Лука (італ. Augusto De Luca, 1 липня 1955, Неаполь, Італія) — італійський фотограф, який працює на межі між традиційною фотографією, особливо портретною, та фотографічним експериментом. Його фотографії поєднують нереальні та побутові елементи. У своїх роботах він запропонував нове бачення ідеї вічного міста — Рима.

Біографія[ред. | ред. код]

Після закінчення середньої школи Августо де Лука вступив до університету де здобув юридичну освіту. Однак у середині 70-х років його аматорське захоплення фотографією переросло в професійну діяльність. Він пройшов через багато жанрів фотографії та використовував різні матеріали намагаючись покращити свої світлини.

Оскільки Де Лука викладав фотографію в «Клубі Монтекіторіо» італійського парламенту, то в 1995 році у його виставці взяли участь Карло Адзеліо Чампі (10-й президент Італії), Нільде Іотті (президент Палати депутатів) та Джорджо Наполітано (11-й президент Італії).

Августо де Лука. 2015

За фотокнигу «Наш Рим» (Roma Nostra) із світлинами Риму Августо де Лука разом з Енніо Моріконе був нагороджений премією «Місто Рим» (Città di Roma). Книжка була представлена 30 жовтня 1996 року на виставці фотографії в музеї Рима в палаці Браскі[it], яка була організована Муніципальним фотоархівом Рима та Палатою депутатів італійського парламенту.[1]

Де Лука також активно працює у комерційному просторі. У 1996 році він одержав величезне замовлення від Telecom Italia на розробку спеціальної телефонної картки із зображенням Неаполя, тиражем 7 мільйонів примірників, та чотирьох телефонних карток із Парижем, Дубліном, Берліном та Брюсселем, тиражем 12 мільйонів примірників. Протягом своєї кар'єри він також створював обкладинки платівок, білборди та фотокниги.[2][3]

Августо де Лука брав участь у багатьох виставках у Італії та за кордоном, а також у музеях та в деяких інституційних закладах.[4] Його фотографії перебувають у різних колекціях, таких як Національна бібліотека Франції (Париж), Муніципальний фотоархів Рима, Міжнародна колекція поляроїдів (США), Китайська галерея естетичних мистецтв (Пекін)), Музей фотографії в Шарлеруа[fr] (Бельгія).

Після повернення з Рима до Неаполя в 2005 році, він зацікавився графіті.

Основні фотовиставки[ред. | ред. код]

  • 1981 : Італійський інститут культури — Нью-Йорк, США
  • 1982 : Arteder '82 — Більбао, Іспанія
  • 1982 : Galerie Fotografia Oltre — К'яссо, Швейцарія
  • 1982 : Громадянська галерея — Модена, Італія
  • 1983 : Італійське культурне товариство — Сакраменто, Каліфорнія, США
  • 1983 : Міжнародні дні фотографії — Монпельє, Франція
  • 1983 : Галерея «Діафрагма» (Diaframma) — Мілан, Італія
Августо де Лука. 2000
  • 1983 : Галерея «Камера обскура» (Cámara Oscura) — Логроньо, Іспанія
  • 1983 : Італійсько-американський музей — Сан-Франциско, Каліфорнія — США
  • 1984 : Італійський інститут культури — Лілль, Франція
  • 1984 : Фотографічне товариство Каталонії (Agrupación Fotográfica de Cataluña) — Барселона, Іспанія
  • 1984 : Міжнародні зустрічі фотографії — Арль, Франція
  • 1984 : Кафедра мистецтва Університету Теннессі — Чаттануга, штат Теннессі, США
  • 1985 : Школа образотворчих мистецтв — Туркуен, Франція
  • 1985 : Галерея True Dreams — Ліон, Франція
  • 1985 : Форум-виставка «Місяць для фотографії» — Культурний центр Бонлі, Аннесі
  • 1986 : Фестиваль аудіовізуальної анімації — Сен-Марселін (Ізер)
  • 1986 : Музей сучасного мистецтва — Льєж, Бельгія
  • 1987 : Музей принца Дієго Арагона Піньятеллі Кортеса (Museo Principe Diego Aragona Pignatelli Cortés) — Неаполь, Італія
  • 1996 : Палата депутатів — Рим, Італія
  • 1996 : Музей Рима — Рим, Італія

Видані книги[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Рим 
Площа плебісциту. Неаполь 
Флоренція 
.1987 
Карла Фраччі 
Болонья