Август Бьок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Август Бьок
нім. August Böckh
Philipp August Böckh - Imagines philologorum.jpg
Ім'я при народженні нім. Philipp August Böckh
Народився 24 листопада 1785(1785-11-24)[1][2][…]
Карлсруе, Баден-Вюртемберг[4]
Помер 3 серпня 1867(1867-08-03)[1][2][…] (81 рік)
Берлін, Королівство Пруссія[4]
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Prussia (1892-1918).svg Пруссія
Діяльність історик, філолог-класик, викладач університету, класицист
Alma mater Університет Мартіна Лютера (15 березня 1807) і Q130101?
Науковий ступінь докторський ступінь[d][1] (15 березня 1807) і габілітація (жовтень 1807)
Науковий керівник Friedrich August Wolf[d]
Вчителі Friedrich August Wolf[d] і Фрідріх Шлаєрмахер
Відомі учні Heymann Steinthal[d], Karl Otfried Müller[d] і Hugo Blümner[d]
Володіє мовами німецька[2]
Заклад Гейдельберзький університет Рупрехта-Карла, Берлінський університет[d] і Evangelisches Gymnasium zum Grauen Kloster[d]
Членство Прусська академія наук, Німецький археологічний інститут, Баварська академія наук, Геттінгенська академія наук, Академія надписів та красного письменства, Нідерландська королівська академія наук, Російська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Австрійська академія наук і Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей
Посада ординарний професор[d]
Конфесія лютеранство
Родичі Christian Gottfried Boeckh[d]
Брати, сестри  • Christian Friedrich von Boeckh[d]
Нагороди

Бьок (Böckh) Август (24.11. 1785–03.08.1867) — німецький філолог-класик, філософ і історик. Учень Ф.Шлейєрмахера і Ф.Вольфа.

Вчився в університетах Галле і Берліна, від 1807 — професор ун-ту у Гейдельберзі, 1811 — Берліні. Ініціатор історичного підходу до античності, закликав вивчати політичне, соціальне і господарське життя стародавніх греків та римлян (див. Стародавній Рим) на підставі творів античних авторів. Праця «Державне господарство афінян» («Der Staatshaltung der Athener», 1817) витримала чимало видань багатьма мовами і принесла автору почесне членство майже в усіх європейських академіях. Інша робота «Зібрання грецьких написів» («Corpus inscriptionum Graecorum», т. 1–3, 1828–59) поклала початок новій науковій дисципліні — епіграфіці. У 3-му т. «Зібрання» вміщено епіграфічні пам'ятки з території України, а також нарис про історію і державний устрій античних держав Північного Причорномор'я. Залишив також багато праць про античних авторів, зібрань промов і статей у 7-ми томах (1858–72) та велику епістолярну спадщину. Його академічні лекції, що склали окрему книгу «Енциклопедія філології», були у скороченому вигляді видруковані у «Киевских университетских известиях» за 1879.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]