Август Бьок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Август Бьок
August Böckh
Philipp August Böckh - Imagines philologorum.jpg
Народився 24 листопада 1785(1785-11-24)[1][2][3]
Карлсруе, Баден-Вюртемберг[4]
Помер 3 серпня 1867(1867-08-03)[1][2][3] (81 рік)
Берлін, Провінція Бранденбург, Королівство Пруссія[4]
Громадянство
(підданство)
Пруссія
Alma mater Університет Мартіна Лютера і Гумбольдтський університет Берліна
Галузь наукових інтересів Класична філологія
Заклад Гейдельберзький університет Рупрехта-Карла, Берлінський університет[d] і Гумбольдтський університет Берліна
Науковий ступінь докторський ступінь[d][1]
Відомі учні Heymann Steinthal[d] і Karl Otfried Müller[d]
Член Прусська академія наук, Німецький археологічний інститут, Баварська академія наук, Геттінгенська академія наук, Академія надписів та красного письменства, Нідерландська королівська академія наук, Російська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Австрійська академія наук і Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей
Нагороди

CMNS: Август Бьок на Вікісховищі

Бьок (Böckh) Август (24.11. 1785–03.08.1867) — німецький філолог-класик, філософ і історик. Учень Ф.Шлейєрмахера і Ф.Вольфа.

Вчився в університетах Галле і Берліна, від 1807 — професор ун-ту у Гейдельберзі, 1811 — Берліні. Ініціатор історичного підходу до античності, закликав вивчати політичне, соціальне і господарське життя стародавніх греків та римлян (див. Стародавній Рим) на підставі творів античних авторів. Праця «Державне господарство афінян» («Der Staatshaltung der Athener», 1817) витримала чимало видань багатьма мовами і принесла автору почесне членство майже в усіх європейських академіях. Інша робота «Зібрання грецьких написів» («Corpus inscriptionum Graecorum», т. 1–3, 1828–59) поклала початок новій науковій дисципліні — епіграфіці. У 3-му т. «Зібрання» вміщено епіграфічні пам'ятки з території України, а також нарис про історію і державний устрій античних держав Північного Причорномор'я. Залишив також багато праць про античних авторів, зібрань промов і статей у 7-ми томах (1858–72) та велику епістолярну спадщину. Його академічні лекції, що склали окрему книгу «Енциклопедія філології», були у скороченому вигляді видруковані у «Киевских университетских известиях» за 1879.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]