Август Шведський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Август Шведський
швед. August av Sverige
Фото принца Августа у 1864 році
Ім'я при народженніКарл Ніколаус Август
Народився24 серпня 1831(1831-08-24)[1][4][3]
Дроттнінггольм, Екере, лен Стокгольм, Швеція[4]
Помер4 березня 1873(1873-03-04)[1][2][3] (41 рік)
Королівський палац, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[2]
·пневмонія
ПохованняРіддаргольменська церква[2][5]
Країна Швеція[6]
Діяльністьаристократ
Alma materУніверситет Уппсала
ЧленствоШведська королівська академія наук, Royal Swedish Academy of War Sciencesd і Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей
Титулгерцог Даларна
Військове званнягенерал-лейтенант
Попередникне було
НаступникКарл Юхан Бернадотт
Конфесіялютеранство
РідБернадоти
БатькоОскар I[4]
МатиЖозефіна Лейхтенберзька[4]
Брати, сестриЄвгенія Шведська, Карл XV, Густав Шведський, Оскар II, Hjalmar Högqvistd і Max Högqvistd
У шлюбі зТереза Саксен-Альтенбурзька
Дітине було
Нагороди
орден Андрія Первозванного

Карл Ніколаус Август Шведський та Норвезький (швед. Carl Nikolaus August av Sverige och Norge), (нар. 24 серпня 1831 — пом. 4 березня 1873) — принц шведський та норвезький, герцог Даларна, син короля Оскара I та Жозефіни Лейхтенберзької.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ніколаус Август народився 24 серпня 1831 у палаці Дроттнінгхольм на захід від Стокгольму. Він був молодшим сином кронпринца шведського та норвезького Оскара та його дружини Жозефіни Лейхтенберзької. В родині вже було четверо дітей: сини Карл, Густав та Оскар, і донька Євгенія.

Август (четвертий зліва) у дитинстві

Хрещеним батьком новонародженого був російський імператор Микола I, тож першим іменем хлопчика мало бути Ніколаус. Але через значні анти-російські протести у Швеції принц був змушений взяти як основне ім'я Август.[7]

Всі діти виховувалися в дусі лютеранської релігії, хоча матір і була католичкою. Сред їхніх викладачів були шведський філософ Крістоф Якоб Бострем та норвезький педагог Отто Оберт. Август виріс добре вихованим, але дещо лінивим. Він не цікавився культурними питаннями і не користувався своїм королівським положенням, віддаючи перевагу компанії «звичайних людей, які розуміли його».[7]

У 1847 16-річний принц Август вступив до армії. У 1849—1853 роках відвідував Уппсальський університет. 10 грудня 1851 року став почесним членом королівської академії наук. Пізніше брав участь у військових діях і отримав 1872 року звання генерал-лейтенанта від артилерії. Принц не вирізнявся талантами чи розумом, як його брати, але був доброю, в дечому оригінальною людиною. Наприклад, він дуже цікавився поїздами та докомотивами. Один з перших шести паровозів збудованих 1856 року було названо на його честь. Ця техніка функціонувала до 1906 року. Зараз — експонат шведського залізничного музею. Є одним з найстаріших діючих паровозів у світі.

Август (крайній зліва) із родиною у 1857

Після смерті старшого сина Густава, батько продав у 1856 році Августу палац Стернзунд. Там він і жив з перервами до 1860, коли перепродав його фабриканту Кнуту Касселю. Ще й дотепер про це сусідство з королівською сім'єю серед місцевих жителів ходять легенди. Оскільки, через веселий характер та почуття гумору Август був дуже популярним серед народу та став героєм численних анекдотів. До того ж він був відомий як любитель випити та мав звичку у всіх можливих та неможливих випадках оголошувати тости.[8]

Входив до Данської масонської ложі.

Тереза Саксен-Альтенбурзька

У 1864 році під час другого німецького турне відвідав принцесу Терезу Саксен-Альтенбурзьку у Дюссельдорфі, з якою вперше побачився 1852. Після тижня гостювання було оголошено про заручини. 16 квітня 1864 року у Альтенбурзі 33-річний Август пошлюбив 27-річну Терезу Амалію, доньку принца Едварда Саксен-Альтенбурзького. Її описували як скромну, маленьку та тендітну жіночку із м'яким та чуйним виразом обличчя. З її талантів виокремлювали музичну обдарованість. У Швеції її стали називати принцеса Терезія. Наречені не були закохані одне в одного, але побудували сімейне життя на фундаменті справжньої дружби. Пара жила у гармонії, попри те, що дружина періодично страждала від нервових зривів, а чоловік рідко бував вдома та багато подорожував. Тереза швидко потоваришувала із сестрою Августа, Євгенією і проводила з нею літо у Готланді. Дітей у подружжя не було.

В останні роки життя брав участь у створенні руху волонтерів для надання медичної допомоги солдатам під час військових кампаній.

Після нетривалої хвороби помер зранку 4 березня 1873 у віці 41 року у королівському палаці в Стокгольмі. Похований у склепінні під каплицею Бернадоттів у кірсі Ріддархольмен.[7][9][10]

Терезу у 1875 було відправлено до швейцарського санаторію, де вона провела наступні п'ятнадцять років.

Паровоз «Принц Август»

Курйози

[ред. | ред. код]

Оскільки Август був відомий як не дуже кмітлива людина, про нього казали: «Тупіший, ніж потяг» («dummare än tåget»). Цей вираз досі зберігся у шведській мові, хоча зараз мало хто пам'ятає звідки він походить.

Сам Август на це казав:«Вони говорять, що я тупий, та чули б вони мою Терезу!» («Dom säger att jag är dum, men dom skulle bara höra min Thérèse!»)

Родинне дерево

[ред. | ред. код]
Жан Анрі Бернадотт
 
Жанна де Сен-Венсан
 
Франсуа Кларі
 
Франсуаза Роза Соме
 
Александр де Богарне
 
Жозефіна Богарне
 
Максиміліан I
 
Августа Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл XIV Юхан
 
 
 
 
 
Дезіре Кларі
 
 
 
 
 
Ежен де Богарне
 
 
 
 
 
Августа Баварська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Оскар I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Жозефіна Лейхтенберзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Август
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в August (N August) — 1917.
  2. а б в г Hovförsamlingens kyrkoarkiv, Död- och begravningsböcker, SE/SSA/0007/F I/3 (1861-1874), bildid: 00033280_00066
  3. а б в Lundy D. R. The Peerage
  4. а б в г Hovförsamlingens kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/SSA/0007/C I/5 (1819-1860), bildid: C0054453_00107
  5. Olsson M. Riddarholmskyrkan - inventories and graves — 1937. — С. 464.
  6. LIBRIS — 2016.
  7. а б в Август Шведський та Норвезький на Find A Grave [1] (англ.)
  8. Історичні особистості. Ніколаус Август Бернадотт [2] [Архівовано 24 червня 2011 у Wayback Machine.] (швед.)
  9. Ріддархольмська кірха. Каплиця Бернадоттів [3] [Архівовано 6 липня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
  10. Каплиця Бернадоттів [4] [Архівовано 15 серпня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Edholm, Erik, Svunna dagar. Ur Förste Hovmarskalken Erik af Edholms dagböcker. Norstedts, 1944
  • Edholm, Erik, På Carl XV Tid. Ur Förste Hovmarskalken Erik af Edholms dagböcker. Norstedts, 1945
  • Семенов И. С. Христианские династии Европы, стр. 132 [5]

Посилання

[ред. | ред. код]