Август Шведський
Август Шведський | |
---|---|
швед. August av Sverige | |
Ім'я при народженні | Карл Ніколаус Август |
Народився | 24 серпня 1831[1][4][3] Дроттнінггольм, Екере, лен Стокгольм, Швеція[4] |
Помер | 4 березня 1873[1][2][3] (41 рік) Королівський палац, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[2] ·пневмонія |
Поховання | Ріддаргольменська церква[2][5] |
Країна | Швеція[6] |
Діяльність | аристократ |
Alma mater | Університет Уппсала |
Членство | Шведська королівська академія наук, Royal Swedish Academy of War Sciencesd і Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей |
Титул | герцог Даларна |
Військове звання | генерал-лейтенант |
Попередник | не було |
Наступник | Карл Юхан Бернадотт |
Конфесія | лютеранство |
Рід | Бернадоти |
Батько | Оскар I[4] |
Мати | Жозефіна Лейхтенберзька[4] |
Брати, сестри | Євгенія Шведська, Карл XV, Густав Шведський, Оскар II, Hjalmar Högqvistd і Max Högqvistd |
У шлюбі з | Тереза Саксен-Альтенбурзька |
Діти | не було |
Нагороди | |
Карл Ніколаус Август Шведський та Норвезький (швед. Carl Nikolaus August av Sverige och Norge), (нар. 24 серпня 1831 — пом. 4 березня 1873) — принц шведський та норвезький, герцог Даларна, син короля Оскара I та Жозефіни Лейхтенберзької.
Ніколаус Август народився 24 серпня 1831 у палаці Дроттнінгхольм на захід від Стокгольму. Він був молодшим сином кронпринца шведського та норвезького Оскара та його дружини Жозефіни Лейхтенберзької. В родині вже було четверо дітей: сини Карл, Густав та Оскар, і донька Євгенія.
Хрещеним батьком новонародженого був російський імператор Микола I, тож першим іменем хлопчика мало бути Ніколаус. Але через значні анти-російські протести у Швеції принц був змушений взяти як основне ім'я Август.[7]
Всі діти виховувалися в дусі лютеранської релігії, хоча матір і була католичкою. Сред їхніх викладачів були шведський філософ Крістоф Якоб Бострем та норвезький педагог Отто Оберт. Август виріс добре вихованим, але дещо лінивим. Він не цікавився культурними питаннями і не користувався своїм королівським положенням, віддаючи перевагу компанії «звичайних людей, які розуміли його».[7]
У 1847 16-річний принц Август вступив до армії. У 1849—1853 роках відвідував Уппсальський університет. 10 грудня 1851 року став почесним членом королівської академії наук. Пізніше брав участь у військових діях і отримав 1872 року звання генерал-лейтенанта від артилерії. Принц не вирізнявся талантами чи розумом, як його брати, але був доброю, в дечому оригінальною людиною. Наприклад, він дуже цікавився поїздами та докомотивами. Один з перших шести паровозів збудованих 1856 року було названо на його честь. Ця техніка функціонувала до 1906 року. Зараз — експонат шведського залізничного музею. Є одним з найстаріших діючих паровозів у світі.
Після смерті старшого сина Густава, батько продав у 1856 році Августу палац Стернзунд. Там він і жив з перервами до 1860, коли перепродав його фабриканту Кнуту Касселю. Ще й дотепер про це сусідство з королівською сім'єю серед місцевих жителів ходять легенди. Оскільки, через веселий характер та почуття гумору Август був дуже популярним серед народу та став героєм численних анекдотів. До того ж він був відомий як любитель випити та мав звичку у всіх можливих та неможливих випадках оголошувати тости.[8]
Входив до Данської масонської ложі.
У 1864 році під час другого німецького турне відвідав принцесу Терезу Саксен-Альтенбурзьку у Дюссельдорфі, з якою вперше побачився 1852. Після тижня гостювання було оголошено про заручини. 16 квітня 1864 року у Альтенбурзі 33-річний Август пошлюбив 27-річну Терезу Амалію, доньку принца Едварда Саксен-Альтенбурзького. Її описували як скромну, маленьку та тендітну жіночку із м'яким та чуйним виразом обличчя. З її талантів виокремлювали музичну обдарованість. У Швеції її стали називати принцеса Терезія. Наречені не були закохані одне в одного, але побудували сімейне життя на фундаменті справжньої дружби. Пара жила у гармонії, попри те, що дружина періодично страждала від нервових зривів, а чоловік рідко бував вдома та багато подорожував. Тереза швидко потоваришувала із сестрою Августа, Євгенією і проводила з нею літо у Готланді. Дітей у подружжя не було.
В останні роки життя брав участь у створенні руху волонтерів для надання медичної допомоги солдатам під час військових кампаній.
Після нетривалої хвороби помер зранку 4 березня 1873 у віці 41 року у королівському палаці в Стокгольмі. Похований у склепінні під каплицею Бернадоттів у кірсі Ріддархольмен.[7][9][10]
Терезу у 1875 було відправлено до швейцарського санаторію, де вона провела наступні п'ятнадцять років.
Оскільки Август був відомий як не дуже кмітлива людина, про нього казали: «Тупіший, ніж потяг» («dummare än tåget»). Цей вираз досі зберігся у шведській мові, хоча зараз мало хто пам'ятає звідки він походить.
Сам Август на це казав:«Вони говорять, що я тупий, та чули б вони мою Терезу!» («Dom säger att jag är dum, men dom skulle bara höra min Thérèse!»)
Жан Анрі Бернадотт | Жанна де Сен-Венсан | Франсуа Кларі | Франсуаза Роза Соме | Александр де Богарне | Жозефіна Богарне | Максиміліан I | Августа Гессен-Дармштадтська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Карл XIV Юхан | Дезіре Кларі | Ежен де Богарне | Августа Баварська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оскар I | Жозефіна Лейхтенберзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Август | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ а б в August (N August) — 1917.
- ↑ а б в г Hovförsamlingens kyrkoarkiv, Död- och begravningsböcker, SE/SSA/0007/F I/3 (1861-1874), bildid: 00033280_00066
- ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в г Hovförsamlingens kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/SSA/0007/C I/5 (1819-1860), bildid: C0054453_00107
- ↑ Olsson M. Riddarholmskyrkan - inventories and graves — 1937. — С. 464.
- ↑ LIBRIS — 2016.
- ↑ а б в Август Шведський та Норвезький на Find A Grave [1] (англ.)
- ↑ Історичні особистості. Ніколаус Август Бернадотт [2] [Архівовано 24 червня 2011 у Wayback Machine.] (швед.)
- ↑ Ріддархольмська кірха. Каплиця Бернадоттів [3] [Архівовано 6 липня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Каплиця Бернадоттів [4] [Архівовано 15 серпня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Edholm, Erik, Svunna dagar. Ur Förste Hovmarskalken Erik af Edholms dagböcker. Norstedts, 1944
- Edholm, Erik, På Carl XV Tid. Ur Förste Hovmarskalken Erik af Edholms dagböcker. Norstedts, 1945
- Семенов И. С. Христианские династии Европы, стр. 132 [5]
- Бернадотти [Архівовано 19 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профіль на Geneall.net [Архівовано 9 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 30 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Нащадки короля Баварії Максиміліана (англ.)
- Народились 24 серпня
- Народились 1831
- Уродженці Екере (комуна, лен Стокгольм)
- Померли 4 березня
- Померли 1873
- Померли у Стокгольмі (лен)
- Поховані в Ріддаргольменській церкві
- Випускники Уппсальського університету
- Члени Шведської королівської академії наук
- Кавалери ордена Андрія Первозванного
- Бернадоти
- Французи Швеції