Авдєєв Костянтин Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Авдєєв Костянтин Сергійович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 5 серпня 1991(1991-08-05)
Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 2014
Луганськ, Україна
(загинув у збитому терористами літаку)
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2009—2010, 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Зовнішні відеофайли
 Д/ф "49" на YouTube // UA: Перший, 17 травня 2017

Костянти́н Сергі́йович Авдє́єв (5 серпня 1991(19910805), м. Кам'янське, Дніпропетровська область — 14 червня 2014, м. Луганськ, Україна) — український військовослужбовець, десантник, старший солдат Збройних сил України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Костянтин Авдєєв народився в місті Кам'янське (на той час — Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області. 2005 року закінчив 9 класів загальноосвітньої школи № 10 міста. Продовжив навчання у професійному ліцеї. У 2009—2010 роках проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України.

Працював майстром виробництва на заводі, захоплювався автомобілями.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України навесні 2014 року мобілізований на захист Батьківщини. В армію пішов одразу ж, як тільки з військкомату надійшла повістка.

Старший солдат, старший навідник 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ ЗС України, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.

Обставини загибелі[ред. | ред. код]

13 червня 2014 року десантники готувались до відправлення в зону проведення АТО. У ніч на 14 червня трьома військово-транспортними літаками Іл-76 МД з інтервалом у 10 хвилин вони вилетіли в Луганський аеропорт на ротацію особового складу. На борту також була військова техніка, спорядження та продовольство.

14 червня о 0:40 перший літак (бортовий номер 76683), під командуванням полковника Дмитра Мимрикова приземлився в аеропорту.

Другий Іл-76 МД (бортовий номер 76777), під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, на борту якого перебували 9 членів екіпажу 25-ї мелітопольської бригади транспортної авіації та 40 військовослужбовців 25-ї Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади, о 0:51, під час заходу на посадку (аеродром міста Луганськ), на висоті 700 метрів, був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули[1][2]. Третій літак за наказом повернувся в Мелітополь.

Там все було дуже грамотно по-військовому сплановано. Там без Росії не обійшлось. Вогонь вівся з усіх сторін. Це було не на рівні ненавчених бойовиків. Обстріл літака вівся дуже грамотно. Спочатку підсвічували трасером, а потім били. Із ПЗРК неможливо було збити літак, навіть якби боєприпас потрапив у двигун, то літак все рівно не загинув би. Стріляли з «Шилки».

Командир 25-ї БрТрА полковник Дмитро Мимриков.[3]

Пройшло більше 40 діб перш ніж десантників поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації.

Двоє із загиблих десантників — мешканці Кам'янського: старший солдат Авдєєв Костянтин Сергійович і солдат Лісной Сергій Володимирович.

25 липня 2014 року з двома десантниками попрощались у Кам'янському, їх поховали на військовому кладовищі Соцміста[4].

Вдома залишилася мама Інна Миколаївна і дві молодші сестри.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • Орден «За мужність» III ст. (20.06.2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу[5].
  • Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
  • Пам'ятна відзнака міського голови м. Кам'янське Нагрудний знак «Захисник України» (11.10.2016, посмертно).

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • 13 червня 2015 року в Дніпрі на Алеї Героїв до роковин загибелі військових у збитому терористами літаку Іл-76 встановили пам'ятні плити з іменами загиблих воїнів[6].
  • 18 червня 2016 року на території військової частини А1126 в смт Гвардійське урочисто відкрили пам'ятник воїнам-десантникам 25-ї повітряно-десантної бригади, які героїчно загинули під час бойових дій в зоні проведення АТО. На гранітних плитах викарбувані 136 прізвищ, серед них і 40 десантників, які загинули у збитому літаку в Луганську[7].
  • В Кам'янському професійному ліцеї встановлено меморіальну дошку на честь загиблого випускника Костянтина Авдєєва[8].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Військово-транспортний літак Повітряних Сил Збройних Сил України ІЛ-76 при заході на посадку на аеродром Луганськ був підбитий терористами // Сайт Міністерства оборони України, 14 червня 2014. Архів оригіналу за 14 червня 2014. Процитовано 5 серпня 2017. 
  2. Стали відомі прізвища усіх, хто загинув у збитому ІЛ-76 // «Українська правда», 14 червня 2014. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 5 серпня 2017. 
  3. «Якщо на світі є пекло, то це було воно…» // «TV-News», 22 червня 2016
  4. Дніпропетровщина попрощалась зі своїми героями // «Дніпро вечірній», 26 липня 2014 [Архівовано 5 серпня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  5. Указ Президента України від 20 червня 2014 року № 543/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  6. У Дніпропетровську відкрили меморіал військовим, загиблим у збитому під Луганськом літаку // «Радіо Свобода», 13 червня 2015. Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 5 серпня 2017. 
  7. На Дніпропетровщині відкрили пам'ятник воїнам-десантникам, які віддали своє життя за Україну // Сайт Міністерства оборони України, 19 червня 2016. Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 5 серпня 2017. 
  8. Афганістан і сьогодення: пам'ятаємо завжди // Сайт Кам'янського професійного ліцею. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 5 серпня 2017. 

Джерела[ред. | ред. код]