Авдіївське
| село Авдіївське | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Донецька область |
| Район | Покровський район |
| Тер. громада | Очеретинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA14160190230078552 |
| Облікова картка | Первомайське |
| Основні дані | |
| Населення | 2208 |
| Поштовий індекс | 86051 |
| Телефонний код | +380 6236 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°5′9″ пн. ш. 37°36′50″ сх. д. / 48.08583° пн. ш. 37.61389° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
169 м |
| Водойми | р. Водяна, Піщана |
| Відстань до обласного центру |
17,6 км |
| Відстань до районного центру |
24 км |
| Найближча залізнична станція | Донецьк |
| Відстань до залізничної станції |
11,8 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 86051, Донецька обл., Ясинуватський р-н, с. Первомайське, вул. Садова, 4 |
| Сільський голова | Буховець Андрій Анатолійович |
| Карта | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Авдіївське (до 1960 року — Бур'яні́вка, до 2024 року — Первома́йське) — село Очеретинської селищної громади Покровського району Донецької області, в Україні. Населення становить 2208 осіб.
Відстань до райцентру становить близько 24 км і проходить автошляхом місцевого значення.
Через село проходить автошлях E50.
Село засноване у другій половині XIX століття.[1]
14 листопада 2014 року терористи обстріляли колону поблизу аеропорту Донецька біля села Первомайське — військові виходили на ротацію та потрапили у засідку, машина згоріла. Загинули вояки 28 бригади Руслан Біленко й Іван Ворохта.
25 березня 2015 року у селі невідомі завалили пам'ятник Леніну.
| Бійці Добровольчого українського корпусу надають допомогу місцевим жителям | |
7 лютого 2023 року поблизу села відбувся бій[2] 2024 9 квітня ворог тимчасово окупував село.
10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування села на Авдіївське[3].
У Первомайському є храм Казанської ікони Божої Матері Донецької єпархії УПЦ (МП). Храм освячений 16 листопада 2003 року. Було переобладнано будівлю колишньої школи, побудовану 1917 року. Прихід відкритий у 1993 році. Переобладнання школи під храм розпочато у 2002 році.
За даними перепису 2001 року населення села становило 2208 осіб, із них 33,42 % зазначили рідною мову українську, 65,81 %— російську, 0,32 %— вірменську, 0,05 %— білоруську та болгарську мови[4].
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.
- ↑ ЗСУ відбили ворожі атаки поблизу 22 населених пунктів. Укрінформ. 8 лютого 2023. Архів оригіналу за 10 лютого 2023. Процитовано 15 лютого 2023.
- ↑ Комітет підтримав перейменування 3 міст, 149 селищ та сіл, 7 районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. komsamovr.rada.gov.ua. 11 квітня 2024.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 жовтня 2016. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
