Авл Гелій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Авл Гелій

Авл Гелій (лат. Aulus Gellius; 130—180 рр.) — давньоримський письменник і філолог. Любитель старожитностей і представник архаїзованого напрямку латинської літератури II століття.

Біографія[ред.ред. код]

Всі відомості, які ми маємо про життя Авла Геллі, засновані на його мізерних повідомленнях.

Авл Гелій навчався спочатку в Римі: граматиці — у граматика Сульпіція Аполлінарія та риториці — у оратора (ритор) Антонія Юліана. Також він слухав лекції Корнелія Фронтона. Сильний вплив на Геллія справив Фаворин.

Потім, з метою вивчення філософії він приїхав в Афіни (до 165; ймовірно 147/8), де і жив довгий час. Там він познайомився з Геродом Аттіком. В Афінах Геллій приступив до обробки давно зібраних нотаток про латинських і давньогрецьких авторів, створюючи свій твір «Аттичні ночі».

Згодом він повернувся до Риму, де одержав судову посаду.

Аттичні ночі[ред.ред. код]

«Аттичні ночі» в 20 книгах (лат. «Noctes Atticae») — єдиний твір Авла Геллія. Випущені в світ близько 180 року. Назва пов'язана з тим, що автор присвячував роботі над твором довгі зимові вечори. «Аттичні ночі» збереглися майже повністю, не дійшли лише деякі фрагменти початку твору, книга VIII (залишився короткий огляд змісту) і останній розділ книги XX.

Твір має безсистемне, але енциклопедичне, за охопленням матеріалу, компіляцію різнорідних відомостей античної вченості. Геллі скрупульозно приводить цитати римських і давньогрецьких авторів. Найцікавішими для Геллі були давньоримські письменники періоду Республіки. В цілому він зберіг уривки з нині втрачених творів 275 письменників.

«Ночі» містять багатий і цінний історичний та філологічний матеріал, відомості з різних галузей знань, у тому числі права, знання про традиції і звичаї, природних наук, геометрії, філософії (етики), міфології. Особливо великий інтерес Геллі мав до літератури, риторики і проблем лексики та граматики латинської мови. Зокрема, його цікавила проблема синонімії, етимології, аналізу тексту.

Безсистемність «Ночей» виражається у вільній послідовності викладу, що викликано бажанням автора підтримувати читацький інтерес. Для відображення думок сучасників Геллі і формулювання своїх власних висновків він нерідко подає текст у формі діалога.

«Аттичні ночі» використовували Нонній Марцелл та Макробій, ні разу не згадавши при цьому імені Авла Геллі.

Архаїзований напрям[ред.ред. код]

Належність Геллі до архаїзованого напрямку проявляється насамперед у мові «аттичних ночей». Спираючись на зразки старої римської літератури (до Цицерона), Авл Гелій прагнув відродити їхню мову. Він писав мовою одночасно вільною від строгих класичних норм і далекою від народної латини.

Саме завдяки інтересу Геллі до архаїчного до нас дійшли значні фрагменти другорядних і маловідомих римських письменників епохи Республіки.

Посилання[ред.ред. код]