Авл Постумій Альбін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Авл Постумій Альбін
лат. Aulus Postumius Albinus
Народився 151 до н. е.[1]
Помер 146 до н. е.[1]
Громадянство
(підданство)
Стародавній Рим
Діяльність письменник, політик, військовослужбовець, історик, annalist
Суспільний стан патрицій
Посада претор, давньоримський сенатор[d][2] і консул[2]
Військове звання легат
Батько Авл Постумій Альбін Луск

Авл Постумій Альбін — давньоримський політик, консул 151 р. до н. е., та історик — анналіст II ст. до н. е. Сучасник Катона Старшого.

Біографія[ред. | ред. код]

Походив із знатної та заможного роду Постуміїв. У 167 році займав посаду військового трибуна у війні з Персеєм, царем Македонії. Проте участь у битві при Підні не брав. Він вигадав собі хворобу, після чого відправився до Фів (Беотія), а потім після битви він першим відправив послання сенату щодо перемоги з усіма подробицями начебто брав участь у бою. У 159 році Альбін став еділом, а у 155 році до н. е. — претором Риму.

У 151 році до н. е. Авла Постумія було обрано консулом разом з Луцієм Ліцинієм Лукуллом. У 153 році до н. е. очолив посольство до Малої Азії, щоб замирити Аттала II, царя Пергаму, та Прусія II, царя Віфінії. У 146 році до н. е. був разом з Луцієм Муммієм Ахаїком при оберненні Ахайї (тобто Греції) на римську провінцію. Альбін своїм знанням грецького побуту та грецької літератури завоював прихильність серед місцевого населення і йому встановили статую на Істмі.

Творчість[ред. | ред. код]

Назва твору Альбіна, як і тексту, не збереглася. Історія його починалася від заснування Риму до сучасних Авлу Постумію подій. Проте, ймовірно, цей історичний труд читали мало й невдовзі забули. Хоча Марк Ціцерон хвалив роботу Постумія.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Hans Beck, Uwe Walter: Die frühen römischen Historiker. Band I: Von Fabius Pictor bis Cn. Gellius. Texte zur Forschung, Band 76. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 2001, S. 225—231, ISBN 3-534-14757-X (нім.)