Перейти до вмісту

Авл Цецина Север

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Авл Цецина Север
лат. Aulus Caecina Severus Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився43 до н. е. Редагувати інформацію у Вікіданих
Вольтерра, Провінція Піза, Тоскана, Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1 століття Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСтародавній Рим Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик, військовослужбовець, воєначальник Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовлатина Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададавньоримський сенатор[d] і римський губернатор Редагувати інформацію у Вікіданих

Авл Цеци́на Севе́р (лат. Aulus Caecina Severus; 43 до н. е. — 21) — політичний та військовий діяч ранньої Римської імперії, консул-суфект 1 року до н. е.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з етруського роду вершників Цецинів з міста Вольтерра. Про батьків немає відомостей. Замолоду перебрався до Риму. У 25 році до н.е. став військовим трибуном, а у 19 році до н. е. призначений квестором. У 1 році до н. е. обраний консулом-суфектом разом з Авлом Плавцієм.

У 6 році його призначили намісником новоствореної провінції Мезія. Коли почалося повстання у Паннонії Цецина рушив проти далматів та панонійців з півночі. Цього ж року зняв облогу важливого міста Сірмій, розбив плем'я бревків. Після цього розбив племена даків та сарматів, які намагалися вдертися до Мезії. У цьому Цецині допоміг фракійський цар Реметалк. У 7 році разом з Марком Плавцієм Сільваном та Тиберієм привів війська до міста Сісціа (сучасне місто Сісак). Завдяки цьому була врятовано римську армію в Далмації та Панонії. У 8—9 роках Цецина Север захищав Мезію та Македонію від вторгнення даків та язигів. Також узяв участь в остаточному придушенні повстання далматів.

У 14—16 роках узяв участь у військових кампаніях Германіка, спрямованих проти германських племен. Спочатку придушив заколот в легіонах V Alaudae і XXI Rapax а потім рушив проти бруктерів та херусків. Втім у 15 році римська армія попала у засідку, й лише завдяки військовій вправності Цецині вдалося її врятувати від знищення, за що отримав тріумфальні відзнаки.

По поверненню до Риму активно виступав у сенаті, хоча його там вважали малокомпетентним і часто переривали його промови. У 21 році пропонував заборонити дружинам магістратів та намісників супроводжувати чоловіків у провінціях для поліпшення дисципліни.

Родина

[ред. | ред. код]

Мав 6 дітей.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • C.M. Wells, The German Policy of Augustus, Londres, 1972. (англ.)
  • Anthony A. Barrett, Aulus Caecina Severus and the military woman, in: Historia 54 (2005), S. 301–314. (англ.)
  • Tacitus The Annals • The Histories [1] [Архівовано 3 червня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Cassius Dio LV 29,3 – 30,5. (лат.)
  • Velleius Paterculus II 112 (лат.)