Авраамій Паліцин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Авраамій Паліцин на пам'ятнику «Тисячоліття Росії» у Великому Новгороді

Авраамій Паліцин (рос. Авраамий Палицын, мирське ім’я Аверкій Паліцин, †13 (23) 1626) — російський політичний діяч та письменник.

Народився в дворянській родині. В 1588 році потрапив в опалу, можливу за участь в змові Шуйських і був пострижений в монахи в Соловецькому монастирі. За царя Бориса Годунова повернувся з заслання, в правління Василія Шуйського в 1608 році був призначений келарем Троїце-Сергієвого монастиря. Восени 1610 року брав участь в посольстві до польського короля Сигізмунда ІІІ аби запросити його сина Владислава на московський трон. В 1612 році під час дій ополчення Мініна і Пожарського активно агітував населення Москви їм на допомогу. В 1618 році успішно керував захистом свого монастиря від військ королевича Владислава. В 1619 році був вимушений виїхати до Соловецького монастиря, де й помер. Авраамій Паліцин — автор популярного в 17-19 століттях рос. «Сказания об осаде Троице-Сергиевого монастыря от поляков и литвы и о бывших потом в России мятежах» яке збереглося в списках 17-18 столяття.


Джерела[ред.ред. код]

  • Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961