Авраам Луї Бреге
| Авраам Луї Бреге | |
|---|---|
| фр. Abraham Louis Breguet | |
 Авраам Луї Бреге | |
| Народився |
10 січня 1747 Невшатель, Швейцарія[1][2] |
| Помер |
17 вересня 1823 (76 років) Париж[2] |
| Поховання | Пер-Лашез і Grave of Breguetd |
| Країна |
 Principality of Neuchâteld[2].svg){kind=small} Франція[2] |
| Місце проживання | Париж, Франція |
| Діяльність | годинникар, фізик, винахідник, інженер, підприємець |
| Галузь | Годинникарство[d] |
| Знання мов | французька[3] |
| Членство | Французька академія наук |
| Діти | Antoine-Louis Breguetd[4] |
| Нагороди |
 |
Авраам Луї Бреге (фр. Abraham Louis Breguet, нар.10 січня 1747 — пом.17 вересня 1823) — французький механік-годинникар швейцарського походження, відомий своїми удосконаленнями в годинниковому механізмі і багатьма важливими винаходами в області механіки й фізики. Член Академії наук Франції та Бюро з визначення довгот.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1747 року в Невшателі. Рід Бреге виїхав з Франції після скасування Нантського едикту. У віці 15 років стає підмайстром в Версалі, а вже в 1775 році він заснував в Парижі компанію Breguet. Його клієнтами були королева Марія-Антуанетта, французький імператор Наполеон I Бонапарт, російський імператор Олександр I, османський султан Селім III тощо.
Бреге був офіційним годинникарем російського імператора і російського імператорського флоту, мав титул годинникаря Французького королівського флоту.
Після смерті справу Авраама Бреге продовжував його онук Луї Франсуа Клеман Бреге (нар.1808 р. — пом.1883), який теж був членом Академії наук та Бюро з вимірювання довгот. Здобув популярність завдяки творам з фізики та електротелеграфії. Його стрілочний телеграф вживається й досі.
Винаходи та досягнення[ред. | ред. код]
- 1780 — Доведено до досконалості механізм автоматичного накручування кишенькових годинників.
- 1783 — Винахід конструкції ударного гонгу репетира у вигляді пружини.
- 1785 — Винайдено новий тип анкерного механізму.
- 1790 — Винахід першої у світі системи протиударного захисту «Parachute».
- 1794 — Винайдена стрибуча годинна стрілка, що залишається на місці протягом години і перемикається на нову годину на початку наступної.
- 1795 — Винахід турбійона. Удосконалення механізму «вічного календаря».
- 1796 — Винахід особливої спіралі балансового колеса, що отримала назву «спіралі Бреге».
- 1800 — Розширення можливостей репетирів — репетиція дати.
- 1810 — Створено одні з перших наручних годинників.
- 1820 — Розпочато роботи по створенню хронографів. Вперше як матеріал корпусу використана платина.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Breguet, Abraham-Louis — [Oxford, England]: OUP, 2002.
- ↑ а б в г Бреге, Луи-Авраам // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. IVа. — С. 631.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ http://waywiser.fas.harvard.edu/people/6754
Література[ред. | ред. код]
- Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.
|
|
Це незавершена стаття про інженера чи інженерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |