Авран лікарський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Авран лікарський
Авран лікарський
Авран лікарський
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Подорожникові (Plantaginaceae)
Рід: Авран (Gratiola)
Вид: Авран лікарський
Біноміальна назва
Gratiola officinalis
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Gratiola officinalis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Gratiola officinalis
EOL logo.svg EOL: 484984
IPNI: 803505-1
ITIS logo.svg ITIS: 506040
IUCN logo.svg МСОП: 164396
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 204382
The Plant List: kew-2831896

Авран лікарський (Gratiola officinalis L.) — багаторічна трав'яниста рослина родини ранникових.

Народні назви[ред. | ред. код]

Ілюстрація Gratiola officinalis у книзі Отто Вільгельма Томе «Flora von Deutschland, Österreich und der Schweiz» (укр. «Флора Німеччини, Австрії та Швейцарії») 1885, Gera, Germany
Квітка аврану лікарського

Бождерево, драцілея, драціолея, дрисливець, жовчинець лікарський, благодатка, божа благодать, граціола, жовтянець, золототисячник, кровник.

Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Стебло пряме, біля основи червоно-фіолетове, висотою 20 — 80 см. Листки крапчастозалозисті, супротивні, сидячі, ланцетні. Квітки одиничні, пазушні, білі, двостатеві. Цвіте у червні — вересні. Плід — широкояйцеподібна коробочка. Насіння численне, майже трьохгранне, сітчасто-зморшкувате. Плоди дозрівають у липні — жовтні.

Екологічна приуроченість[ред. | ред. код]

Росте на вологих місцях: на кочкуватих болотах, по берегах річок, на заливних луках та прибережних пісках.

Поширення[ред. | ред. код]

Голарктичний вид. Трапляється по всій Україні, рідше в Криму.

Хімічний склад[ред. | ред. код]

Трава аврану лікарського містить глікозиди (граціолін, граціотоксин, граціозид), гіркоти, сапоніни, смоли, органічні кислоти, жирну олію. Рослина отруйна.

Застосування[ред. | ред. код]

Для лікарських потреб заготовляють надземну частину рослини незадовго до цвітіння. Зберігають у сухих місцях. Галенові препарати аврану лікарського проявляють кардіотонічну дію, подібно до наперстянки. Мають проносні, сечогінні, глистогонні властивості.

Застосовують галенові препарати аврану при серцевій недостатності, жовтяниці, з асцитом, запорах, хворобах печінки, для стимулювання пологів, при відсутності менструації.

Місцево — при захворюваннях шкіри (свербець, трофічні виразки, короста, екзема, висипах, лишаю для лікування забитих місць.

Внутрішньо — настій трави (1 ч ложка сухої сировини на 200 мл окропу) вживати по 1 ст ложці тричі на день. Зовнішньо — компреси з настою трави аврану (2 ч ложки на 200 мл окропу). Мазь із соку рослини та жирової основи 1:10 використовують при забоях.

Зважаючи на високу токсичність аврану при вживанні його слід проявляти обережність. Рослина зберігає токсичність і після висушування. Відмічені випадки отруєння тварин (головним чином коней та великої рогатої худоби) після поїдання сіна з домішкою аврану.

Література[ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]