Австро-угорська крона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Австро-угорська крона
Зображення
Країна  Австро-Угорщина
Юрисдикція Австро-Угорщина
Емітент Австро-Угорський банк
Замінений на австрійська кронаd, чехословацька крона і Угорська крона
На заміну ринський
Час/дата початку 1892
Час/дата закінчення 1918
CMNS: Австро-угорська крона у Вікісховищі
Крона 1913 року (аверс)
Крона 1913 року (реверс)

Австро-угорська кро́на або коро́на[1] (лат. corona, нім. Krone, скор. Kr) — грошова одиниця Австро-Угорщини в 18921918 роках.

Коротка історія[ред. | ред. код]

Була запроваджена в Австро-Угорщині у 1892 році замість австро-угорського гульдена.[2] На аверсі монет карбувалось зображення цісаря Франца-Йозефа І та легенда, на реверсі — її номінал.

Стала основною грошовою одиницею, була прирівняна до 100 геллерів (сотиків[3]) (в Австрії та підконтрольних ій коронних краях) чи 100 філлерів (в Угорщині).
Карбувалися:

  • золоті монети номіналом 100, 20 і 10 (10 крон = 3,049 г золота) крон.
  • срібні монети номіналом 1, 2 (ця монета отримала назву флорин, в Угорщині — форинт) та 5 крон. Варто відмітити, що карбувались монети окремо (для Австрії німецькою, для Угорщини — угорською мовами).

Випускалися банкноти (паперові гроші) номіналом 10000, 1000, 100, 50, 20, 10, 5, 2, 1 крона.

Після утворення Української держави на колишніх австрійських володіннях — ЗУНР — тимчасово стала грошовою одиницею держави поряд з гривнею. За умов українсько-польської війни 1918—1919 років знецінювалась.

Див. також[ред. | ред. код]

На кирилиці має написи "двайцят корон" і "двадесет круна"

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Тогочасна українська назва австро-угорської валюти, яку використовували зокрема й на банкнотах.
  2. Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь… С. 38
  3. Галяр, нїм. Heller, дрібна монета, тепер сотик. — с. 311, Етноґрафічний збірник. Т. 16 : Галицько-руські народні приповідки, вип. 2 : (Відати-діти) / зібрав, упоряд. і пояснив др. І. Франко. — Львів. Друк. Наук т-ва ім. Шевченка, 1905. — 210 с.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]