Австро-угорська крона
| Австро-угорська крона | |
 | |
| Країна |
 Австро-Угорщина |
|---|---|
| Юрисдикція | Австро-Угорщина |
| Емітент | Австро-Угорський банк |
| Замінений на | австрійська кронаd, чехословацька крона і Угорська крона |
| На заміну | ринський |
| Час/дата початку | 1892 |
| Час/дата закінчення | 1918 |
 Австро-угорська крона у Вікісховищі | |
Австро-угорська кро́на або коро́на[1] (лат. corona, нім. Krone, скор. Kr) — грошова одиниця Австро-Угорщини в 1892–1918 роках.
Коротка історія[ред. | ред. код]
Була запроваджена в Австро-Угорщині у 1892 році замість австро-угорського гульдена.[2] На аверсі монет карбувалось зображення цісаря Франца-Йозефа І та легенда, на реверсі — її номінал.
Стала основною грошовою одиницею, була прирівняна до 100 геллерів (сотиків[3]) (в Австрії та підконтрольних ій коронних краях) чи 100 філлерів (в Угорщині).
Карбувалися:
- золоті монети номіналом 100, 20 і 10 (10 крон = 3,049 г золота) крон.
- срібні монети номіналом 1, 2 (ця монета отримала назву флорин, в Угорщині — форинт) та 5 крон. Варто відмітити, що карбувались монети окремо (для Австрії німецькою, для Угорщини — угорською мовами).
Випускалися банкноти (паперові гроші) номіналом 10000, 1000, 100, 50, 20, 10, 5, 2, 1 крона.
Після утворення Української держави на колишніх австрійських володіннях — ЗУНР — тимчасово стала грошовою одиницею держави поряд з гривнею. За умов українсько-польської війни 1918—1919 років знецінювалась.
Див. також[ред. | ред. код]
- Англійська крона
- Данська крона
- Ісландська крона
- Ліхтенштейнська крона
- Норвезька крона
- Словацька крона
- Чеська крона
- Чехословацька крона
- Угорська крона
- Шведська крона
- Естонська крона.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Тогочасна українська назва австро-угорської валюти, яку використовували зокрема й на банкнотах.
- ↑ Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь… С. 38
- ↑ Галяр, нїм. Heller, дрібна монета, тепер сотик. — с. 311, Етноґрафічний збірник. Т. 16 : Галицько-руські народні приповідки, вип. 2 : (Відати-діти) / зібрав, упоряд. і пояснив др. І. Франко. — Львів. Друк. Наук т-ва ім. Шевченка, 1905. — 210 с.
Джерела[ред. | ред. код]
- Р. М. Шуст. Золота кронова валюта [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 373. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
- Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь.— Львов, издательство при ЛГУ / объединение «Вища школа», 1975.— 156 с.: 292 ил.— С. 75-78. (рос.)
- Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР.— Львів: Інститут українознавства НАН України, видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. ISBN 5-7707-7867-9.
Посилання[ред. | ред. код]
- В. В. Прядко, М. М. Сайко. Історія грошей і кредиту (підручник)[недоступне посилання з червня 2019]
