Автодрезина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вузькоколійна автомотриса на базі автомобіля ЗІМ, Гайворонська вузькоколійка.

Автодрезина — самохідний залізничний транспортний засіб з двигуном внутрішнього згоряння автомобільного типу. Всі дрезини поділяються на дві групи: дрезини з ручним приводом та власне автодрезини. Автодрезини мають бензиновий або газогенераторний двигун потужністю 10—250 к. с.. Можуть облаштовуватися поворотними кранами, монтажними вишками, вимірювальними приладами тощо. До автодрезин можуть чіплятися 1—2 платформи або звичайні залізничні вагони.

Застосування[ред.ред. код]

Застосовують автодрезину для інспекторських поїздок, перевезення службового персоналу, матеріалів, механізмів і інструменту для ремонту шляху і залізничних пристроїв.

Типи[ред.ред. код]

За призначенням поділяються на:

За масою поділяються на:

  • знімні (до 300 кг),
  • незнімні (до 50 тон).

За будовою кузова поділяються на:

  • відкриті,
  • закриті.

На залізницях колишнього СРСР застосовують відкриті знімні автодрезини з бензиновим двигуном потужністю 10—45 к. с. та ланцюговою передачею, якими перевозять 4—6 пасажирів і близько 50 кг вантажу, а також закриті незнімні автодрезини потужністю 100—250 к. с., до яких можна чіпляти 1—2 платформи. Такими закритими знімними автодрезинами перевозять 20—30 пасажирів або 5—6 тон вантажу. Вантажна автомотриса має кран для вантаження рейок, шпал тощо.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]