Автоматизація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Автоматизований онлайн-помічник на сайті, з аватаром для активізації взаємодії людини з комп'ютером.

Автоматиза́ція — є одним з напрямів науково-технічного прогресу, який спрямовано на застосування саморегульованих технічних засобів, економіко-математичних методів і систем керування, що звільняють людину від участі у процесах отримання, перетворення, передачі і використання енергії, матеріалів чи інформації, істотно зменшують міру цієї участі чи трудомісткість виконуваних операцій. Разом з терміном автоматичний, використовується поняття автоматизований, що підкреслює відносно великий ступінь участі людини у процесі.

[1]Термін автоматизація, натхненний  словом автоматичний (похідне з автомата), не було широко використано до 1947 року, коли Форд заснував відділ автоматизації.  Саме у цей час, у промисловості швидко починають використовуватися контролери зворотного зв'язку, які з'явилися ще 1930 року.

Автоматизації, було досягнуто за рахунок різних засобів, що включають: механічні, гідравлічні, пневматичні, електричні, електронні пристрої та комп'ютери, як правило, у поєднанні. Складні системи, такі як: сучасні заводи, літаки та кораблі, найчастіше, використовують усі ці змішані застосування.

Application field automotive

Розімкнений і замкнений (зворотного зв'язку) контури [2] [ред.ред. код]

Фундаментально, існує два типи контурів керування: з розімкненим контуром і замкненим контуром (зворотного зв'язку).

У разі керування з розімкненим контуром, дія впливу від контролера, не залежить від "виходу процесу" (або "контрольованої змінної процесу"). Хорошим прикладом цього, є центральне опалення, у котрому, котел керується лише за допомогою реле часу (або й без нього), таким чином, кількість тепла виробляється постійно, незалежно від температури у будівлі. Дією впливу тут, є вмикання / вимикання котла. Виходом процесу, є температура у приміщенні.

У замкненої системи керування, вплив від контролера, залежить від виходу процесу. Для прикладу з котлом, це буде застосування термостату задля контролю температури усередині, або одночасно і ззовні будівлі, таким чином, з'являється зворотний зв'язок вихідного сигналу, який дає змогу контролеру підтримувати  температуру у будівлі що встановлено на термостаті. Отже, контролер замкненого контуру, має петлю зворотного зв'язку, яка забезпечує контролер керувальним впливом, залежно від виходу процесу. З цієї причини, замкнені петльові контролери, також називають контролерами зворотного зв'язку.

Для прикладу, визначенням замкненої системи керування зі зворотним зв'язком, відповідно до British Standard Institution, є: "Система керування, що володіє дослідженням зворотного зв'язку, де сигнал відхилення формується у підсумку цього зворотного зв'язку, та використовується задля впливу на кінцевий орган керування таким чином, щоби зменшити це відхилення до нуля."

Так само: "Система керування зі зворотним зв'язком, являє собою систему, яка, як правило, підтримує задане відношення однієї змінної, системи з іншою змінною, шляхом порівняння їх функцій, та з використанням цієї різниці як засобу керування."

Удосконаленим видом автоматизації, яка зробила революцію у виробництві літаків, засобах зв'язку та інших галузях промисловості, є керування зі зворотним зв'язком, яке, як правило, безперервне і передбачає: приймання, вимірювання з використанням давача, вироблення розрахованого коригування (уточнювального впливу) задля підтримання вимірюваного параметру у заданих межах. Теоретичною основою автоматизації замкненого контуру, є теорія керування.

Керувальні впливи[3][ред.ред. код]

Системи керування

Одним з найпростіших видів контролю, є контроль увімкнення-вимкнення. Прикладом може служити термостат, що використовується у побутових приладах, який розмикає або замикає електричний контакт.

Керування послідовністю, в якому виконується запрограмована послідовність дискретних операцій, часто засноване на елементах системної логіки, що включає у себе стан системи. Система керування підйомником, є прикладом послідовного управління.

ПІД-регулятор

Пропорційно-інтегрально-диференційний регулятор (ПІД-регулятор) є механізмом зворотного зв'язку

PID регулятор

контуру керування (контролером)  та широко використовується в промислових системах управління.

ПІД-регулятор безперервно обчислює значення помилки, як різницю між заданою уставкою та виміряною змінною  процесу, і застосовує корекцію на основі пропорційної, інтегральної та похідної (диференційної) складової,  які відповідно позначається P, I, і D та дають своє ім'я цьому типу контролера.

Ці теоретичні розуміння і застосування, позначаються 1920-ми роками, і їх впроваджено практично в усіх аналогових системах керування - спочатку у механічних контролерах, відтак, за допомогою дискретної електроніки, та останнім часом, у промислових комп'ютерних процесах.

Послідовне керування та логічна послідовність або стан системи керування

Програмований логічний контролер

Послідовне керування може здійснюватися або сталою послідовністю, або логічною одиницею, та виконує будь-які дії, у залежності від різних станів системи. Прикладом регульованої, але в іншому випадку, сталої послідовності, є таймер спринклера на газоні.

Ранній розвиток послідовного контролю, був релейним, де реле замикали електричні контакти, задля початку або переривання живлення пристрою. Реле вперше були використані у зародкових телеграфних мережах, для керування іншими пристроями, наприклад, під час запуску та зупинки промислових електричних двигунів або відкриття та закриття електромагнітних клапанів. Використання реле задля управління, допускає контроль, керований подіями, де дії може бути запущено з послідовністю, у відповідь на зовнішні впливи. Вони були більш гнучкими у своїй відповіді, ніж жорсткі з однією послідовністю, кулачкові таймери.

Електромагнітні клапани широко використовуються у системах стислого повітря або гідравлічних, задля живлення виконавчих пристроїв точної механіки. У той час, як електродвигуни використовуються задля забезпечення безперервного обертального руху, приводи, як правило, є найкращим вибором щодо періодичного створення обмеження діапазону руху для механічних пристроїв.

Загальна кількість реле, кулачкових таймерів і барабанних секвенсерів, які були потрібні на деяких заводах

KUKA robot for flat glas handling

, могла нараховувати сотні або, навіть, тисячі одиниць.  Знадобилися ранні методи програмування та мови, щоби зробити такі системи керованими, де одною з перших, була сходова логіка, де схеми взаємопов'язаних реле, нагадували сходинки сходів у будинку. Пізніше було розроблено спеціальні комп'ютери, так звані програмовані логічні контролери , щоби замінити ці колекції апаратних засобів, одним, більш легко перепрограмованим блоком.

Комп'ютерне керування

Комп'ютери можуть виконувати як послідовний контроль так і керування зі зворотним зв'язком. Програмовані логічні контролери (ПЛК) представляють собою тип мікропроцесора спеціального призначення, який замінює безліч апаратних компонентів, таких як таймери і барабанні секвенсери, використовувані у системах логіки релейного типу. Комп'ютери управління технологічними процесами загального призначення, все частіше замінюються самостійними контролерами, з одним комп'ютером, здатним виконувати операції сотень контролерів. Комп'ютери управління процесом, можуть обробляти дані з мережі ПЛК, приладів і контролерів, для реалізації типового (наприклад, PID) контролю багатьох окремих змінних або, у деяких випадках, для реалізації складних алгоритмів керування з використанням декількох входів і математичних перетворень. Вони також можуть аналізувати дані і створювати у реальному часі графічні дисплеї і створювати звіти для операторів, інженерів та керівництва.

Контроль банкомату (ATM) є прикладом інтерактивного процесу, у якому комп'ютер виконує логічну отриману відповідь на вибір користувача на основі інформації, витягнутої з мережевої бази даних. Процес ATM має схожість з іншими інтернет-процесами транзакцій. Різні логічні відповіді називаються сценарії. Такі процеси, як правило, розроблено за допомогою випадків та блок-схем використання, які направляють до написання програмного коду.

Історія[4][ред.ред. код]

Найпершим механізмом керування зі зворотним зв'язком, був винайдений 1620 року, голландським ученим Cornelius Drebbel, термостат. (Примітка: Перші термостати були регуляторами температури або контролерами, а не двопозиційними загальними механізмами для побутових приладів). Крім того, 1745 року, Вокансон винайшов перший автоматичний ткацький верстат.

1771 року, Річард Аркрайт винайшов першу повністю автоматизовану, прядильну фабрику, що приводилася у дію, гідроенергією (силою біжучої води).

Автоматичний млин, було розроблено Олівером Евансом 1785 року, що робить його першим повністю автоматизованим виробничим процесом.

Відцентровий регулятор, який було винайдено Крістіаном Гюйгенсом у сімнадцятому столітті, був використаний для регулювання зазору між жорнами. Інший відцентровий регулятор, було використано Mr. Bunce of Englandв 1784 року у рамках моделі парового крану. Відцентровий регулятор було, також, застосовано Джеймсом Ваттом для використання з паровим двигуном 1788 року на млині.

Кілька поліпшень відцентрового регулятора, а також удосконалення клапану відсічення на паровому двигуні, зробили цей двигун, придатним для більшості промислових застосувань, вже до кінця 19-го століття. Поступ в області парового двигуна, залишив далеко позаду такі науки, як термодинаміка і теорія керування.

Пристрій (відцентровий регулятор) автоматичного регулювання подачі палива, пари або води до машини, що забезпечувало рівномірний рух або обмеження швидкості, отримав порівняно мало наукової уваги, аж поки, Джеймс Клерк Максвелл оприлюднив статтю, яка встановила початок теоретичного підґрунтя для розуміння теорії керування. Розвиток електронного підсилювача протягом 1920-х років, був важливим для міжміського телефонного зв'язку, та потребував більш високих вимог до шуму, що було вирішено за допомогою негативного зворотного зв'язку придушення шуму. Це та інші додатки телефонії, сприяли теорії управління. Військовими застосуваннями під час Другої світової війни, які сприяли і отримали вигоду з теорії керування, були системи управління вогнем та літаками. Так званий, класичний теоретичний розгляд теорії керування, приходиться на 1940-і та 1950-і роки.

Релейна логіка, вводилася разом із заводською електрифікацією, яка стала бурхливо розвиватися з 1900 до 1920-х років. Центральні електричні підстанції та введення в експлуатацію нових котлів високого тиску, парових турбін та інше, створили великий попит на прилади й органи керування.

Контролери, які були у змозі зробити розрахункові зміни, у відповідь на відхилення від заданої точки, а не лише увімкнено/вимкнено, двопозиційний контроль, почали вводитися з 1930-х років.

1959 року, Texaco’s Port Arthur НПЗ, став першим хімічним заводом з використанням цифрового керування. Переобладнання заводів під цифровий контроль почало швидко поширюватися у 1970-ті роки, коли ціна комп'ютерного устаткування, знизилася.

Відомі застосування

Автоматичний телефонний комутатор було введено  1892 року, разом з набірними телефонами. До 1929 року 31,9 відсотків системи дзвінків, були автоматизовані. Для автоматичного перемикання телефону, спочатку використовувалися лампові підсилювачі й електромеханічні вимикачі, якими споживалася велика кількість електроенергії. Обсяг викликів, у кінцевому підсумку, виріс настільки швидко, що виникло побоювання, ніби телефонна система буде споживати все виробництво електроенергії, що спонукало Bell Labs, почати дослідження щодо транзисторів.

Логіка виконання перемикання телефонних реле, стала натхненням для розробки цифрової обчислювальної машини. Першу комерційно успішну автоматичну модель видування скляних пляшок, було  введено 1905 року. Машина, що керувалася за допомогою двох робітників, котрі працювали у дві 12-годинні зміни, могла виробляти 17280 пляшок протягом 24 годин, порівняно з 2880 пляшок, зроблених колективом з шести чоловіків і хлопчиків, які працювали у крамниці протягом дня. Вартість виготовлення пляшок машиною була від 10 до 12 центів за брутто порівняно з $ 1,80 за брутто виготовлених вручну, склодувами та помічниками.

Секційні електроприводи було розроблено з використанням теорії керування. Такі електроприводи

Automated liquid oral dose

застосовуються на різних ділянках машини, де повинен підтримуватися точний диференціал між секціями. Під час прокату сталі, метал витягується, по мірі проходження його через пари роликів, які повинні працювати за послідовно більш високих швидкостей. Перше застосування секційного електроприводу, було на папероробній машині 1919 року. Одною з найбільш важливих подій у металургійній промисловості протягом 20-го століття, була — безперервний прокат широкої смуги, розроблений Armco 1928 року.

Зараз, на початку XXI cтоліття, велика автоматизація практикується майже в усіх типах виробництва та збиральних процесах. Це включає у себе: генерацію електроенергії, нафтопереробну, хімічну, сталеливарну промисловість, виробництво пластмаси, цементних заводів, заводів з виробництва добрив, целюлозно-паперових комбінатів, автомобільних заводів, виробництво літаків, виробництво скла та інше. Роботи, особливо корисні за небезпечних застосувань, таких як забарвлення автомобілів розпиленням. Роботи також, використовуються задля складання електронних плат (марудна та дуже точна праця). Автомобільне зварювання також, здійснюється за допомогою роботів та автоматичних зварювальних апаратів і застосовуються у  трубопроводах.

Переваги та вади[5][ред.ред. код]

Основними перевагами автоматизації є:

  •     Підвищення якості та передбачуваності якості.
  •     Підвищення узгодженості продукції.
  •     Скорочення прямих людських витрат на робочу силу та видатків.

Наступні методи часто використовуються задля підвищення продуктивності, якості або надійності.

  •     Встановлення автоматизації операцій для скорочення часу циклу.
  •     Встановлення автоматизації, де потрібен високий ступінь точності.
  •     Заміна людських операторів у завданнях, де є важка фізична або марудна праця.
  •     Виконання завдань, які знаходяться за межами людських можливостей: за розміром, вагою, швидкістю, витривалістю тощо.
  •     Знижує час роботи та значно регулює її час.
  •     Звільняє робітників, щоби вони взяли на себе інші ролі.
  •     Забезпечує більш високі за рівнем робочі місця в області розробки, впровадження, технічного обслуговування й експлуатації автоматизованих процесів.

Основними вадами автоматизації є:

  •     Загрози безпеці / уразливості: автоматизована система може мати обмежений рівень інтелекту, отже, більш сприйнятлива до скоєння помилок за межами своєї безпосередньої галузі знань (наприклад, вона, як правило, не в змозі, застосовувати правила простої логіки загальних положень).
  •     Непередбачувані / надмірні витрати на розробку: вартість наукових досліджень та розробка процесу автоматизації, може перевищити вартість заощаджень від самої автоматизації.
  •     Висока вартість: автоматизація нового продукту, як правило, вимагає дуже великих початкових інвестицій порівняно з питомою вартістю продукту, отже видатки на автоматизацію, може бути закладено у вартість багатьох продуктів протягом тривалого часу.

У виробництві, мета автоматизації, набула ширшого значення, ніж продуктивність, вартість і час.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Автоматизація, окрім об'єкта керування, вимагає додаткового застосування давачів (сенсорів), керувальних пристроїв (контролерів із засобами вводу-виводу), виконавчих механізмів та у переважній більшості базується на основі використання електронної техніки та методів обчислень, що іноді копіюють нервові і розумові функції людини.

Автоматизуються:

Системи автоматизації[ред.ред. код]

Мета автоматизації — підвищення продуктивності праці, поліпшення якості продукції, оптимізація керування, усунення людини від виробництв, небезпечних для здоров'я.

Автоматизація, за винятком простих випадків, вимагає комплексного, системного підходу до рішення завдання, тому конкретні вирішення завдань засобами автоматизації, зазвичай називаються системами, наприклад:

Система автоматизації  — інформаційно об'єднана сукупність програмованих пристроїв автоматизованого та автоматичного контролю, регулювання та управління.

Галузі, де автоматизація є актуальною: виробництво сталі, гірнича справа, машинобудування, хімічне виробництво, харчова промисловість, енергетика, керування автомобільним, залізничним і повітряним транспортом.

Складовими елементами системи автоматизації є підсистеми:

  1. Технологічної та аварійної сигналізації.
  2. Автоматичного блокування і технологічного захисту.
  3. Аварійного керування.
  4. Реєстрації стану керованого процесу і дій оператора.
  5. Комунікації даних між пристроями системи та зі зовнішніми інформаційними системами.

Конвертованість і час обігу[6][ред.ред. код]

Іншим значним зсувом в області автоматизації, є підвищений попит на гнучкість та конвертованість у виробничих процесах. Виробники все частіше, вимагають можливості легко переходити від виробництва продукції А до виготовлення продукту B, без потреби повністю перебудовувати виробничі лінії. Гнучкість і розподіл процесів, призвели до запровадження автоматично-керованого транспортного засобу з природними особливостями навігації.

Цифрова електроніка допомагає також. Колишні аналогові вимірювальні прилади було замінено на цифрові пристрої, які можуть бути більш точними та гнучкими, і пропонують більш широкі можливості щодо складнішої конфігурації, параметризації й використання. Це супроводжувалося революцією польових шин, що забезпечило мережевий (тобто одним кабелем) засіб зв'язку між системами керування, та приладами польового рівня, й усунуло потребу жорсткого монтажу електропроводки.

Окремі заводи, прийняли ці технології швидко. Більш консервативні фабрики переробної промисловості, з їх довшими циклами, були повільнішими, щоб це прийняти і вимірювання й керування на основі аналогу, як і раніше, тут переважає. Все більш широке використання Industrial Ethernet на виробництві, штовхає ці віяння ще далі, та дозволяє виробничим підрозділам, бути тісніше інтегрованими у межах підприємства, якщо це потрібно, через Інтернет. Глобальна конкуренція також підвищує попит на реконфігуровані виробничі системи.

Технічні засоби промислової автоматики[ред.ред. код]

Засоби автоматизації[7][ред.ред. код]

На початку 2000-х років, інженери можуть мати цифровий контроль над автоматизованими пристроями. У підсумку, було швидко розширено спектр застосування та діяльності людини. Автоматизовані технології тепер служать основою для математичних та організаційних інструментів, використовуваних для створення складних систем. Відомими прикладами є — системи автоматизованого проектування (САПР) та автоматизованого виробництва.

Інформаційні технології, разом з промисловими машинами та процесами, можуть допомогти у розробці, реалізації та моніторингу систем керування. Один із прикладів промислової системи керування, являє собою програмований логічний контролер (ПЛК). ПЛК це спеціалізовані загартовані комп'ютери, які часто використовуються для синхронізації потоку вхідних даних від (фізичних) давачів і подій, з потоком виходів на виконавчі пристрої та події.

Людино-машинні інтерфейси (HMI) або інтерфейси комп'ютер-людина (CHI), зазвичай, використовуються для зв'язку з ПЛК та іншими комп'ютерами. Допоміжний персонал, який стежить та контролює через HMI, можна назвати різними іменами. У промислових технологічних і виробничих умовах, вони називаються операторами або щось подібне. У котельнях та центральних відділах комунального господарства, їх називають стаціонарними інженерами.

Існують різні типи засобів автоматизації:

Коли справа доходить до автоматизації виробничих процесів, хост-моделювання програмного забезпечення (HSS), є широко використовуваним інструментом тестування, який застосовується для налаштування програмного забезпечення обладнання. HSS використовується для тестування продуктивності обладнання за заводськими стандартами автоматизації (тайм-ауту, часу відгуку, часу обробки).

Обмеження автоматизації[ред.ред. код]

    Сучасна технологія не здатна автоматизувати усі потрібні завдання.

    Багато операцій з використанням автоматизації мають чисельний інвестований капітал та виробляють великі обсяги продукції, що робить збої надзвичайно дорогими та потенційно небезпечними. Таким чином, потрібен деякий персонал для забезпечення того, щоби вся система працювала належним чином, і щоби підтримувалася безпека й якість продукції.

    Оскільки процеси стають усе більш автоматизованими, треба все менше і менше праці задля збереження або поліпшення якості, які можна отримати.

    Хоча, все більше і більше процесів, стають автоматизованими, залишаються, тим не менше, неавтоматизовані ділянки. Це приклад вичерпання можливостей. Проте, нові технологічні парадигми, можуть встановити нові обмеження, які перевершать попередні.

Поточні обмеження[ред.ред. код]

Багато ролей для людей у промислових процесах, досі знаходяться за межами сфери автоматизації. Розпізнавання образів людського рівня, розуміння мови  та здатність розмовляти, виходять далеко за рамки можливостей сучасних механічних і комп'ютерних систем. Завдання, що вимагають суб'єктивної оцінки або підсумовування складних даних давачів, таких, як запахи і звуки, а також, завдань високого рівня, таких як стратегічне планування, на початку XXI століття, вимагають людського досвіду. У багатьох випадках, використання людей є більш економічно вигідним, ніж застосування механічних підходів, навіть там, де автоматизація виробничих завдань можлива. Створення теорії, допоможе подоланню цих перешкод, на  шляху до післядефіцитної економіки.

Парадокс автоматизації[ред.ред. код]

Парадокс автоматизації полягає у тому, що чим  ефективніше автоматизовано системи, тим більш важливий, людський внесок операторів. Люди залучаються в усе меншій мірі, але їх участь стає все більш критичною.

Якщо автоматизована система має похибку, вона буде множити цю помилку, поки хиба, не стане поміченою або усуненою, людським оператором.

Важким прикладом цього, є катастрофа рейсу Air France 447, де відмова автоматизації, примусила пілотів до ручного керування літаком Airbus A330 - події, до якої вони не були готові.

Останні і нові застосування[8][ред.ред. код]

Автоматизація роздрібної торгівлі[ред.ред. код]

Ресторан

У харчовій промисловості почали застосовувати автоматизацію процесу замовлення; Макдональдс представила сенсорний екран та впорядкування платіжних систем у багатьох зі своїх ресторанів, чим зменшила потребу касирів. Техаський університет в Остіні представив повністю автоматизоване кафе роздрібної торгівлі. Деякі кав'ярні та ресторани, використовують мобільні і планшетні "додатки" (замовлення й оплата на пристрої), щоби зробити процес замовлення для клієнтів більш зручним. Інші ресторани, автоматизували доставку їжі до столів клієнтів, з

Factory Automation Robotics Palettizing Bread

використанням конвеєр-системи. Щоби замінити обслугу, іноді використовують роботів.

Крамниці

Багато супермаркетів і навіть невеликих магазинів, швидко вводять касові системи самообслуговування, що знижує потребу у найманні працівників задля оформлення покупки.

Інтернет-магазин можна вважати формою автоматизованої роздрібної торгівлі, де оплата й оформлення замовлення, відбувається крізь автоматизовану онлайн-систему обробки транзакцій. Інші форми автоматизації також, можуть бути невід'ємною частиною інтернет-магазинів, наприклад, розгортання автоматизованої складської робототехніки, яка застосовується, наприклад, на Amazon за допомогою Kiva Systems.

Автоматизований видобуток[ред.ред. код]

Передбачається усунення людської праці з процесу видобутку. Гірничодобувна промисловість на початку 2000-х років, є у процесі переходу до автоматизації. Натепер, вона все ще потребує великої кількості людського капіталу, особливо у країнах третього світу, де витрати на робочу силу є низькими, так що є менше стимулів для підвищення ефективності за рахунок автоматизації.

Автоматизовані системи відеоспостереження[ред.ред. код]

Defense Advanced Research Projects Agency (DARPA) почала дослідження та розробку автоматизованого візуального спостереження та контролю на виконання програми (VSAM), в період між 1997 і 1999 роками, і бортових систем відеоспостереження програми (AVS), з 1998 по 2002 рік. Тепер докладаються великі зусилля задля реалізації бачення спільноти, щодо розроблення повністю автоматизованої системи відстеження. Автоматизоване відеоспостереження, контролює людей та транспортні засоби у режимі дійсного часу у певному середовищі. Автоматизовані системи спостереження, які існують, засновано на тому, що їх, насамперед, призначено для спостереження у приміщенні, простонеба, або у повітрі, за наявності певної кількості давачів, дані з яких, автоматизована система, може обробляти. Метою системи відеоспостереження є запис властивостей та траєкторій об'єктів у тій чи іншій області, видавання попередження або повідомлення уповноваженому органу у разі виникнення тих чи інших подій.

Автоматизовані системи шосе[ред.ред. код]

Що стосується вимог до безпеки і мобільності, то зі зростанням технологічних можливостей, цікавість до автоматизації зросла. Прагнення пришвидшити розробку та впровадити повністю автоматизовані транспортні засоби й автомобільні дороги, спонукало конгрес Сполучених Штатів, до виділення більш ніж на $ 650 млн коштів протягом шести років для впровадження інтелектуальних транспортних систем (ІТС). Такий розвиток, повинен передбачати, дослідження в області людського чинника для забезпечення успіху людино-машинних стосунків. Мета цієї програми полягала, у тому, щоби отримати перше, повністю автоматизоване шосе, проїзну частину або автоматизований тестовий трек 1997 року. Ця система повинна була пристосувати установку обладнання, у нових та наявних автотранспортних засобах.

Повна автоматизація, зазвичай, визначається як така, що не вимагає ніякого контролю, або дуже обмежений контроль з боку водія; такої автоматизації буде досягнуто за рахунок поєднання давачів, комп'ютерів і систем зв'язку у транспортних засобах, та вздовж проїзної частини. Повністю автоматизоване керування буде, теоретично, дозволяти ближчі відстані між транспортними засобами та більш високі швидкості, які могли б підвищити пропускну здатність у місцях, де додаткове дорожнє будівництво, фізично неможливе, політично неприйнятне або занадто дороге. Автоматизовані засоби керування, також, можуть підвищити безпеку дорожнього руху, за рахунок скорочення можливостей для помилки водія, які викликають велику частку дорожньо-транспортних пригод. Іншими потенційними перевагами є: поліпшення якості повітря (як підсумок більш економічних транспортних потоків), збільшення заощадження палива, а також спін-офф технологій, що з'являються у ході досліджень і розробок, пов'язаних з автоматизованими системами шосе.

Автоматизація окремих технологічних процесів[ред.ред. код]

У гірництві[ред.ред. код]

У металургії[ред.ред. код]

У хімічній промисловості[ред.ред. код]

Ставлення до безробіття[9][ред.ред. код]

Дослідження Oxford Martin School, показали, що співробітники, які виконують "такі завдання, як чітко визначені процедури, та котрі може бути легко виконано за допомогою складних алгоритмів" знаходяться під загрозою витіснення. У дослідженні, оприлюдненому  2013 року, показується, що автоматизація може вплинути як на кваліфіковану так і некваліфіковану робочу силу, і як на високо так і низькооплачувані професії; однак, низькооплачувані фізичні заняття, є найбільш загроженими. За даними дослідження, що з'явилися у McKinsey Quarterly 2015 року, вплив комп'ютеризації у більшості випадків, не впливає на заміну співробітників, натомість сприяє цьому, автоматизація ділянок завдань, які вони виконують.

На підставі формули Жиля Сен-Поля, економіста Toulouse 1 University, попит на зниження некваліфікованого людського капіталу, більш повільний, ніж попит на збільшення кваліфікованих робітників. У підсумку, автоматизація, для суспільства загалом, призвела до більш дешевої продукції, більш низьких середніх годин роботи, а також до виникнення нових галузей промисловості, (тобто, робототехнічну промисловість, комп'ютерну індустрію, промисловий дизайн). Ці нові галузі, забезпечують велику кількість робочих місць з найвищою заробітною платою в економіці.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Automation. Wikipedia (en). 2017-03-08. Процитовано 2017-03-20. 
  2. Automation. Wikipedia (en). 2017-03-08. Процитовано 2017-03-11. 
  3. Automation. Wikipedia (en). 2017-03-08. Процитовано 2017-03-11. 
  4. Automation. Wikipedia (en). 2017-03-08. Процитовано 2017-03-11. 
  5. Automation. Wikipedia (en). 2017-03-08. Процитовано 2017-03-20. 
  6. Automation. Wikipedia (en). 2017-03-08. Процитовано 2017-03-20. 
  7. Automation. Wikipedia (en). 2017-03-08. Процитовано 2017-03-12. 
  8. Automation. Wikipedia (en). 2017-03-08. Процитовано 2017-03-12. 
  9. Automation. Wikipedia (en). 2017-03-08. Процитовано 2017-03-20. 

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Основи автоматики та автоматизації : навч. посіб. / Є. П. Пістун, І. Д. Стасюк; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - Львів, 2014. - 333 c. - Бібліогр.: с. 303-304.
  • Сопрунюк П.М., Юзевич В.М., Огірко О.І., Луговий П.В. Автоматизація математичних обчислень для оцінки параметрів поверхневих шарів // Відбір і обробка інформації. 2000.-Вип.14(90) с.151-156.
Технології Це незавершена стаття з технології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.