Автоматична зброя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Автомати́чна збро́явогнепальна зброя, яка використовує для перезарядження та чергового пострілу енергію порохових газів, що виникає при пострілі.

До автоматичной зброї відносяться автомати-пістолети, пістолети-кулемети (автомати), самозарядні і автоматичні гвинтівки, ручні кулемети, великокаліберні кулемети (12,7—10 мм) та автоматичні гармати калібру 20 мм і більше. Автоматичній зброї властива висока скорострільність. Живлення патронами буває:

  • магазинне (з спеціальних коробок-магазинів),
  • стрічкове (з гнучких металевих чи полотняних стрічок).

Уживання терміну[ред.ред. код]

Термін «автоматична зброя» уживається в двох значеннях:

  1. Напівавтоматична (самозарядна) зброя — зброя, яка після пострілу викидає стріляну гільзу і заряджає в патронник новий патрон, автоматизовано тільки перезарядження.
  2. Власне автоматична зброя — зброя, яка стріляє чергами, тобто цикл «вистрілити — викинути гільзу — зарядити новий патрон» повторюється, поки спусковий гачок натиснутий і в магазині є патрони.

Історія[ред.ред. код]

Перші проекти автоматичної зброї з'явились у 1863 році. Під час Другої світової війни автоматична зброя стала домінуючою зброєю.

Принцип дії[ред.ред. код]

В автоматичній зброї з довгим ходом ствола під тиском порохових газів затвор із стволом відходить в заднє положення, потім ствол силою стисненої поворотної пружини перемішується у вихідне положення, а затвор досилає в патронник черговий патрон.

В автоматичній зброї з коротким ходом ствола його рух в заднє положення обмежений прискорювачем, що відчіплює затвор, який після цього рухається самостійно в крайнє заднє положення, а потім ствол, сам чи з затвором, переміщується вперед.

В автоматичній зброї з вільним затвором затвор відходить назад разом з гільзою під тиском порохових газів, а переміщується вперед дією поворотної пружини, досилаючи патрон.

В автоматичній зброї з напіввільним затвором (пістолет-кулемет) відхід затвора назад спочатку гальмується вкладишем, що упирається боковим виступом у похилий паз затвора, а потім переміщується вільно, в міру зменшення газів і підіймання вкладиша на виступ похилих пазів затворної коробки.

Конструкції[ред.ред. код]

Конструкції автоматичній зброї бувають:

  • з використанням відбою рухомого ствола, з яким під час пострілу міцно вчеплено затвор;
  • з використаноїням відбою вільного, незчепленого я стволом затвора і затвора, що легко відчіплюється;
  • з використанням порохових газів, що надходять до газової камери через газові отвори в стволі;
  • з довгим ходом штока (ручний кулемет ДП), де після відмикання затвора шток і затворна рама з затвором відходять левад і разом повертаються вперед, досилаючи патрон і замикаючи затвор;
  • з коротким ходом штока (автоматична гвинтівка 1940 року випуску), де після відмикання затвора його стебло разом з затвором відходить навал, а шток іде вперед внаслідок дії зворотної пружини.

Автоматика останніх типів, завдяки надійності дії, високій скорострільності і простоті конструкції, набула широкого застосування в сучасних зразках автоматичної зброї.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  1. Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.


Щит та меч Це незавершена стаття про зброю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.