Автомобільна промисловість у Сербії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Завод FCA Serbia у м. Крагуєваць

Автомобільна промисловість Сербії — галузь економіки Сербії.

Автомобільна промисловість Сербії є одним з найважливіших секторів промисловості країни, продукція якого становить 15 % від усієї промислової продукції Сербії і 18 % від усього експорту станом на 2013 рік (який, як очікується, досягне 2 млрд. $ в 2013 році).[1]

Історія[ред. | ред. код]

Zastava 620B (1962–1976)
Zastava New Turbo Rival (1991–2000)

Сербська автомобільна промисловість сягає корінням самого початку 20-го століття, коли в 1904 році промисловий військовий комплекс Zastava створив відділення, призначене для ремонту автомобілів і виробництва окремих деталей. У 1939 році Zastava починає складати вантажівки Chevrolet. Виробництво закінчилося з початком Другої світової війни. До 1941 року фабрика в Крагуєваці випускала 400 військових вантажівок Chevrolet, а автомобільний підрозділ промислового комплексу Zastava налічував 12 тисяч робітників.[2]

У 1953 році, на столітньому ювілеї компанії, Zastava підписала контракт з італійським виробником FIAT, щоб почати виробництво декількох моделей за ліцензією, включаючи вантажівки, пасажирські автомобілі, трактори та вантажні автомобілі. У 1955 році починається виробництво на той час найпопулярнішої моделі, Zastava 750, випуск якої становив 923,487 одиниць. У 1965 році Zastava починає експорт за кордон. США імпортували понад 140,000 автомобілів Zastava. У 1989 році Zastava випустила рекордну кількість автомобілів — 230,570 одиниць. Загалом у 1953-1993 роках Zastava виробила понад 4 мільйона автомобілів, експортувала їх в 74 країни, зробивши Крагуєваць центром автомобільної промисловості не лише Сербії, але і всієї Югославії. Тим не менше, промислові об'єкти Zastava були сильно пошкоджені під час натовських бомбардувань Федеративної Республіки Югославія в 1999 році.[2]

Постачальники автозаводу Zastava випускали продукцію відповідно до високих виробничих стандартів, що дозволило їй конкурувати з іншими західними виробниками автомобілів, такими як Mercedes-Benz, Ford, PSA Peugeot Citroën, Renault і Opel.

Окрім Zastava Automobili існували й інші виробники. IDA-Opel був виробником автомобілів заснованим у місті Кікінда, який випускав моделі Opel за ліцензією з 1977 по 1992 рік. Виробництво було припинено через початок югославських воєн і введення економічних санкцій ООН проти ФР Югославії. Neobus був виробником автобусів у Нові-Саді. Заснованмй в 1952 році як Autokaroserija, він тісно співпрацював зі словенським виробником TAM. Деякі інші виробники, такі як FAP та Ikarbus продовжують випуск автомобілів та автобусів дотепер.

Сучасність[ред. | ред. код]

Fiat 500L (2012–дотепер)

Сьогодні автомобільна промисловість є однією з найбільш розвинених виробничих галузей в Сербії, на яку припадає майже 10 % всього обсягу ПІІ в Сербії з 2000 року. 27 міжнародних інвесторів вклали майже 1,5 млрд. € в цей сектор, тим самим створивши понад 19,000 робочих місць. Сербський автопром поставляє продукцію практично всім основним європейським, а також деяким азійським виробникам автомобілів.[3]

Основною продукцією сербського автопрому є запчастини для ходових автомобілів, особливо шини і деталі підвіски. Іншими найважливішими виробами є елементи електропроводки і автомобільні акумулятори. Також у випускаються різні деталі двигунів, переважно литі, поряд з кованими деталями на зразок розподільних валів, гальмівних дисків, клапанів і маховиків.

До числа таких виробничих компаній належать: Tigar Tyres, Leoni Wiring Systems Southeast, Yura Corporation, Cooper Tire & Rubber Company, Trayal Corporation та IGB Automotive.

Виробники[ред. | ред. код]

Faber Auto (2011–2013)

Діючі виробники[ред. | ред. код]

Недіючі виробники[ред. | ред. код]

Обсяг виробництва за роками[ред. | ред. код]

Рік Обсяг виробництва
2000 12,740
2005 14,179
2010 18,033
2011 11,023
2012 11,032
2013 113,878
2014 103,150
2015 83,630
2016 80,320
2017 79,912
2018 56,449

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]